|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 18:58 | 06.05.2020

Наталія Халімон Наталія Халімон

У Куликівській ОТГ останнє слово – за людьми

Куликівська об’єднана територіальна громада – це той випадок, коли ОТГ створили практично за принципом «один район – одна громада».

І таке перетворення спрацювало в плюс, адже громада територіально досить компактна, тут збережена інфраструктура району і є гарне транспортне сполучення. Наразі громада активно шукає можливості залучення інвестицій і вчиться заробляти кошти. Принаймні з останнім пунктом досить гарно справляється місцеве комунальне підприємство.

 

«Наша громада доволі велика. До її складу увійшли 23 населених пункти, утворившись, практично, за принципом «один район – одна громада», – розповідає голова Куликівської ОТГ Наталія Халімон. – Що нам це дало? По-перше, у нас вже була готова інфраструктура, яку не треба було вигадувати. Наразі ми дещо міняємо, вдосконалюємо у міру можливостей. По-друге, громада компактна, адже від найвіддаленішого села до Куликівки трохи більше 20-ти кілометрів. Коли процес об’єднання починався, було досить багато дискусій щодо до того, скільки ОТГ буде в Куликівському районі. Спочатку говорили про п’ять, потім про дві. Та врешті-решт після тривалих перемовин, фінансових і економічних розрахунків зійшлися на тому, що це буде одна громада. Всі села району об’єдналися, окрім Смолянки – зараз вона входить до Олишівської ОТГ. Щоправда, смолянці й досі по усі послуги їздять до Куликівки».

 

Не сміттям єдиним

 

Куликівське комунальне підприємство працює не так давно, але має гарну технічну базу і вже навчилося не лише заробляти гроші на своє утримання, але й поповнювати місцевий бюджет. Світильники, підставки під квіти, зупинки, контейнери для ПЕТ-пляшок та дитячі майданчики – усе це куликівські комунальники роблять для своєї громади і отримують замовлення від інших.

 

zupinki

Зручні зупинки - власними силами

 

«Метою створення оновленого комунального підприємства було те, щоб воно навчилося заробляти кошти. Проте великою проблемою став той факт, що у нашого старого комунального підприємства була відсутня комунальна техніка, а послуги, які воно надавало, були досить обмеженими, – згадує голова. – Тому одним із перших проектів, які ми написали і реалізували, був проект «Створення умов для самодостатньої діяльності комунального підприємства «Куликівське ВУЖКГ»».

 

texnika1

Новенька техніка для комунального підприємства

 

У рамках реалізації виграного селищною радою проекту за кошти субвенції з Державного фонду регіонального розвитку у 2018 році Куликівська селищна рада придбала спецтехніку для свого комунального підприємства: сміттєвоз, сміттєві контейнери, трактор з причепом, бульдозер, екскаватор-навантажувач, каток, машину для подрібнення деревини, тракторну косарку, мікроавтобус.

 

12texnika2

 

«Це стало поштовхом для розвитку, – продовжує голова. – У нас з’явилася гарна, нова техніка, з якою набагато легше працювати. Зараз підприємство стало виготовляти на замовлення селищної ради автобусні зупинки. На сьогодні вони є виробником. Спочатку їхня собівартість була 6 тисяч, зараз – 8 тисяч гривень. А от аналог такої зупинки, якщо замовляти десь інде, обійдеться у понад 20 тисяч гривень. Також на нашому комунальному підприємстві роблять контейнери під ПЕТ-пляшку, виготовляють дитячі майданчики, вуличні світильники. Для порівняння: собівартість одного майданчика – 10-12 тис грн, придбати готовий пропонують за 40 тис. грн. Сьогодні наше комунальне підприємство отримує замовлення не лише від нашої селищної ради, але й від інших ОТГ».

 

Що робити – вирішують люди

 

У Куликівській ОТГ в першому кварталі кожного року відбуваються загальні збори жителів сіл громади. На них голова звітує про виконану роботу, а також усі разом вирішують, що цього року треба зробити в кожному конкретному населеному пункті.

З першого дня існування громади питання, куди витратити інфраструктурну субвенцію, в Куликівській ОТГ вирішують досить швидко і без конфліктів. Адже голова дала змогу людям самим розставляти пріоритети. Тому й нарікань великих немає. Інфраструктурну субвенцію використовують в порядку черги – створили умовну чергу сіл, і всі чекають своєї.

«У нас люди вирішують скрізь, – стверджує голова. – Що робити будемо цього року в населеному пункті, вирішують жителі на загальних зборах. Звітуючи перед людьми, я запитую в них, які пріоритетні напрямки, бо проблем багато, а грошей на все не вистачить. І вже шляхом голосування люди обирають: чи то дорогу відремонтувати, чи освітлення, чи ремонт клубу, школи, чи глибоководну свердловину пробити».

osvitlenna

Держава дає інфраструктурну субвенцію громадам з розрахунку на одного сільського жителя, відповідно, чим більше сільського населення, тим більша державна субвенція. Проте освоїти її можна лише через проекти.

«Якщо ділити цю субвенцію пропорційно, на кількість жителів в кожному селі, то вийде невелика сума, за яку великий, дороговартісний проект (пробити глибоководну свердловину коштує 1,5 мільйона гривень, – Авт.) зробити не зможемо, – пояснює голова громади. – Тому ще два роки тому виконкомом було прийнято рішення не розпорошуватися, а встановити чергу. Ми знали, що інфраструктурна субвенція точно буде три роки. У перший рік за ці кошти в двох селах вдалося пробити глибоководні свердловини – так вирішили люди, а решту грошей використали на освітлення в селах. В другий рік ще шість сіл отримали гроші на дороговартісні проекти. Цьогоріч лишилося шість сіл, які ще не використали своє право скористатися інфраструктурною субвенцією. Якби ми не вибрали такий механізм розподілу коштів, то великих об’єктів ми б не змогли побудувати».

sverdlovyna1

 

Земля ділиться в селі

 

Неординарно в Куликівській ОТГ підійшли і до надання землі людям – по два гектари, на які, відповідно до Конституції, має право кожен громадянин.

«Кожен має право на два гектари землі, але землі всім не вистачить математично, – говорить Наталія Халімон. – Тому я вважаю, що це питання має вирішувати громада в селі на зборах. Я рекомендувала всім провести загальні збори села, зачитати списки і проголосувати, кому давати і по скільки. Можна ж не по 2 га, а, наприклад, по 50 соток чи по 1 га, щоб всім вистачило. Відповідати за наділи землі в селі зараз має староста і депутати, бо люди їх обрали самі. Також у мене була пропозиція спочатку дати соціальній сфері, адже під час розпаювання землі в 90-х роках вони не отримували паїв, і це була перша соціальна несправедливість. Далі потрібно давати молоді, яка живе в селі. Ті, хто вже має пай, нехай почекають – звісно, вони також мають право отримати свої два гектари, але ж у них є земля, а в декого взагалі нема. Майже у всіх селах пройшли такі збори, і люди вирішили, кому і по скільки давати. Проте є й такі випадки, де отримали ті, у кого є паї, а ті, у кого немає – не отримали нічого. В Орлівці, наприклад, надали соцсфері по два гектари, а всім іншим – по одному. Так і в Горбовому зробили».

Подумали в громаді і про землі для учасників війни на Донбасі, заклавши в резерв 15 га на майбутнє.

«Звичайно, всі ми чекаємо того дня, коли закінчиться війна в нашій країні, – говорить пані Наталія. – Але вона досі триває. Тому ми в цьому році зарезервували землі, які зможемо дати військовим-атовцям».

 

ФАПи беруть на себе

 

У Куликівці діє центр первинної медико-санітарної допомоги, до якого входять п’ять амбулаторій, шість ФАПів і п’ять фельдшерських пунктів. Вторинну медицину тут представляє Куликівська центральна районна лікарня. Наразі обидва заклади перебувають на стадії реформування. І проблем у зв’язку з цим дуже багато – як у населення, так і в громади.

«Так, з першого січня служба охорони здоров’я відмовляється фінансувати ФАПи і ФП (у НСЗУ такі установи взагалі відсутні, тепер вони називатимуться пунктами здоров’я, – Авт.) в тих селах, де проживає менше 700 жителів. Фінансування не буде, і такі заклади йдуть під закриття, – скаржиться голова. – У нашій ОТГ під закриття потрапили шість таких медзакладів. Тому громада і депутати прийняли рішення повністю взяти на себе їхнє фінансування: починаючи від оплати медпрацівникам і закінчуючи медикаментами, ремонтом і таким іншим. Моє особисте переконання: ФАП – це останній заклад, який має бути закритий в селі. Жителі в нас переважно пенсіонери, і ФАП у селі має бути».

Та це не всі «покращення» від медичної реформи. Адже, аби вижити, Куликівська районна лікарня також має економити шляхом скорочення нерентабельних відділень.

«Суть медичної реформи зараз така: виживайте, як хочете, – продовжує пані Наталія. – Лікарі мають заробляти самі. Тобто, як би не дико це звучало, але їм, виходить, треба заробляти на хворобах. У нашій райлікарні прорахували, які відділення нерентабельні. Керівництво лікарні, щоб вижити, вимушене закрити дитяче відділення, бо на ньому багато не заробиш. Це такі реалії. Тому наша громада вирішила і дитяче відділення Куликівської райлікарні взяти на своє повне фінансування. Я не знаю, як довго ми зможемо потягнути це фінансово, але ми не можемо по-іншому!»

 

Завдання – створення робочих місць

 

Сьогодні на території громади працюють чимало сільськогосподарських підприємств, але залучення інвестицій і створення малих фермерських господарств, які б надавали робочі місця місцевому населенню, – на передньому плані в розвитку громади.

«Наразі найголовніше завдання для громади – навчитися заробляти додаткові кошти. Тільки тоді, коли громада навчиться сама заробляти, почнуться зміни, – підкреслює Наталія Халімон. – Сьогодні громада готова підтримати будь-які ініціативи, які сприятимуть розвитку її спроможності та створенню комфортних умов для наших жителів. На території громади вже працюють два потужних підприємства, продукція яких знана у всій країні, і саме вони зараз є найбільшими платниками податків і створюють найбільше робочих місць. Ми б хотіли, щоб у нас розвивалися малі фермерські господарства. Адже найбільше робочих місць створює фермер, який працює там, де живе. Зараз у нас обробляє землі великий холдинг. Вони заїхали своєю технікою, зі своїми людьми, врожай забрали – і поїхали. Все, їх до весни немає. Від такої співпраці, на жаль, село не виграє. Куди вигідніші місцеві фермери, бо саме вони створюють робочі місця. Ми залюбки підтримаємо тих, хто зайде на ферму і буде її розвивати».

 

shkola3

Утеплена школа

 

 

Дороги ремонтують, як можуть

 

Дороги – одна з найболючіших тем для всієї країни і новостворених громад. Адже останні намагаються на своїй території потроху боротися з цією проблемою. Хтось краще, хтось гірше, але майже кожна громада щороку проводить як ямковий ремонт, так і повністю оновлює асфальтне покриття. У Куликівці ж навіть каток придбали, щоб мати змогу заощаджувати на ямкових ремонтах.

«За два роки нам вдалося відремонтувати близько 10 тисяч метрів квадратних комунальних доріг, – говорить голова. – Це як новий асфальт, так і ямковий ремонт. Гроші на ці роботи залучаємо з інфраструктурної субвенції і власних надходжень. Так, минулого року ми уклали економічні угоди з усіма інвесторами, які працюють на території нашої громади, а це до десятка сільгосппідприємств. Відповідно до цієї угоди кожен інвестор сплатив по 50 гривень за кожний гектар обробленої ним землі. Усі ці кошти ми пустили на ремонт доріг. Це вигідно і інвесторам, бо вони цими дорогами користуються, але в переважній більшості вони ж їх і руйнують своєю технікою, ну і громаді вигідно. Практика була така: інвестор закуповував асфальт, а ми своїми силами робили ямковий ремонт. І ось тут нам в пригоді став каток, який громада придбала. Адже своїми силами робити ямковий ремонт в рази дешевше. Та вже на тих ділянках, де робили нове покриття, залучали підрядника. Також на ремонт доріг витрачали і кошти інфраструктурної субвенції, якщо громада вирішувала пустити свою частку саме на це».

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора та з архіву Куликівської ОТГ

Схожі матеріали (за тегом)