|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 19:21 | 07.25.2024

Корисні поради щодо саду й городу

Весняна обробка полуничних грядок, ділимо бульби перед посадкою, біогумус із ящика, калачики для підвіконня і клумби

Весняна обробка полуничних грядок

vnekornevaya-podkormka-klubniki Полуниця належить до тих культур, які вимагають постійної й невсипущої уваги. Самостійно, без належної турботи, вона нормально розвиватися, а тим більше рясно плодоносити, не буде, а поступово «зачахне». Але ягоди її настільки смачні, що садівників не лякає необхідність ретельного догляду за полуничними грядками.

 На жаль, поласувати смачними солодкими плодами не проти і комахи-шкідники, до того ж ягідні кущі вразливі перед різними грибковими інфекціями. Профілактичні весняні обробки садової полуниці дозволять мінімізувати ризик зараження полуничних посадок. Набагато легше попередити появу захворювання або шкідливої комахи, ніж потім довго боротися з наслідками їх життєдіяльності.

Існують різні види препаратів, які застосовують для обробки полуниці навесні:

– хімічні;

– біологічні;

– народні.

 Хімічні засоби

Найбільш ефективною вважається група хімічних препаратів. Але слід пам’ятати, що ці засоби токсичні й небезпечні не тільки для комах і збудників захворювань, але вони шкідливі для людей і тварин. Застосовувати їх дозволяється винятково до цвітіння полуниці. При цьому необхідно користуватися захисними гумовими рукавичками й пластиковими окулярами, якщо це застережене в інструкції із застосування.

Під час процедури й кілька годин після її проведення на оброблюваній території не повинні перебувати діти й свійські тварини.

 Препарати проти комах

Полуничні грядки можна обробити навесні від комах-шкідників такими хімічними препаратами.

Актеллік. Розчин готується згідно з інструкцією (2 мл на 2 л води). Якщо є ознаки великої поразки посадок шкідливими комахами, то концентрацію подвоюють (на 2 л води 4 мл).

Інта-вір (1 мг на 1 л) або Агровертин (1 табл. На 10 л) застосовують при наявності суничного кліща.

Метальдегід (Гроза, Мега-Г). Допоможе впоратися з м’якотілими комахами (равликів, слимаків). Гранули розсипаються під кущами. На 1 м2 витрачається не більш 5 г активної речовини (застосовувати строго за інструкцією). Засіб застосовують при першій ж появі шкідників.

Сечовина. Успішно знищує черевоногих розчин, приготовлений з 30 г гранул, розведених в 1 відрі води.

 Препарати проти хвороб

Для боротьби й профілактичних заходів проти хвороб допоможуть такі засоби.

Борна кислота. Захистить ягідник від хвороботворних мікробів обприскування розчином з 10 г речовини й 10 л води. Попутна дія ортоборної кислоти полягає в підвищенні імунітету кущів полуниці й поліпшенні смакових якостей ягід.

Сульфарид (колоїдна сірка). Паста фунгіцидної дії, ефективна проти борошнистої роси: 2 ст. л. розчиняють у відрі води й обприскують рослини.

Бенорад або Фундазол (діюча речовина однакова), Ридоміл. Кожним із цих препаратів обробляють полуницю від фітофторозного й фузаріозного зів’янення. Більшість садівників віддають перевагу більш розповсюдженому Фундазолу.

Бордоська рідина. Від плямистості допоможе розчин з концентрацією 1%. При боротьбі із сірою гнилизною користуються більш міцним розчином (2-4%).

Хлорокис міді. Фунгіцид, що перешкоджає зараженню плантацій плямистістю й гнилями. Обприскування проводять слабким розчином (на 10 л води 1 ст. л.).

Топаз. Системний фунгіцид, що є лідером у боротьбі з різними грибковими захворюваннями (плодова гнилизна, іржа, плямистість та ін.). Особливо ефективний на ранніх стадіях хвороби (1 ампулу розводять у відрі води).

 Препарати з подвійним ефектом

Універсальними препаратами, що справляють подвійний вплив, є:

Мідний купорос. Відмінне добриво, що підвищує врожайність і забезпечує рослини міддю. Паралельно захищає від грибкових патологій і атак шкідників. Розчин готують із 30 г купоросу, 40 г звичайного господарського мила, ретельно розчинених в 10 л води.

Йод. Завадить появі на рослинах сірої гнили, а також кліщів і довгоносиків обробка розчином аптечного йоду (на 10 л води 5 крапель). Процедуру проводять тричі до цвітіння. Якщо розвести в відрі води 40 крапель йоду й додати 1 ст. л. перекису водню, то обробка цим складом урятує від фітофтори.

 Засоби біологічні

Препарати біологічного походження набагато менш токсичні, а деякі з них зовсім нешкідливі й стають природнім компонентом локального біогеоценозу на присадибній ділянці. До їхнього складу входять бактерії, віруси й грибки-антагоністи, які в процесі життєдіяльності зупиняють ріст і розвиток, а потім і знищують патогенні мікроорганізми.

Біогеоценозом називають урівноважену саморегулювальну систему, у якій співтовариство живих організмів (рослини й тварини) тісно й нерозривно пов’язане із сукупністю неорганічних факторів (ґрунт, вода та ін.) у межах однієї території.

Досить токсичний Актеллік можна успішно замінити більш безпечним Фітовермом. Найбільший ефект досягається при правильній комбінації біологічних препаратів з хімічними, що мають різну спрямованість (проти шкідників і проти хвороб). Наприклад, дуже часто застосовуються спільно Фітоспорин і Актеллік. Але при доборі препаратів потрібно враховувати їхню сумісність, інакше можна завдати великої шкоди рослинам замість користі. Для цього складені спеціальні таблиці.

Продукти біогрупи не тільки негативно впливають на хвороботворні бактерії і шкідливих комах, але й збагачують ґрунт різними мікроелементами й живильними речовинами.

Найчастіше у весняний час застосовують наступні біопрепарати для профілактичної обробки полуниці проти хвороб:

Фітоспорин. Мікробіологічний препарат нового покоління, що містить живі спорові бактерії, знищує патогенні гриби й вірусні агенти. Застосовується проти борошнистої роси, кореневої гнилизни, іржі й фітофторозу. Використовують тільки свіжоприготовлений розчин, але для активізації бактерій йому треба дати постояти приблизно півгодини. Стимулює ріст, а також підвищує врожайність полуниці.

Триходермін. Діючою речовиною є сапрофітні гриби, які згубно впливають на шкідливі мікроорганізми й різні грибкові інфекції. Сапрофіти переробляють продукти розпаду загиблих комах і рослинні залишки, тим самим збагачуючи ґрунт корисними мінералами (фосфор, калій, азот), а також сприяють підвищенню імунітету рослин і прискорюють їхній ріст. В 5 л води додають 5 г речовини.

У боротьбі зі шкідливими комахами допоможуть:

Актофіт. Акаріцидний засіб на основі природніх високоспецифічних нейротоксинів (авермектинів), що виявляють негативний вплив на нервову систему конкретних комах-шкідників. Для теплокровних істот ці токсини вважаються безпечними. На полуничних грядках цей препарат (в 10 л води розводять 20 г) застосовують проти полуничного кліща.

Фітоверм. Біологічно активний препарат, що виявляє нервово-паралітичну дію на шкідників. В 1 л води розчиняють 1 ампулу речовини. Оскільки на яйця ніякого ефекту цей засіб не справляє, застосовувати його необхідно двічі. Захисні властивості зберігаються протягом 5-15 діб (залежно від погоди).

Усі препарати біологічного походження використовують при температурі навколишнього середовища не нижче +18°C, при більш низьких значеннях їх застосування буде практично марним. Найбільшу ефективність подібні засоби показують при температурі від +24 до +32°C. При занадто високих температурних показниках вони діють гірше.

   Ділимо бульби перед посадкою

 Ділення насіннєвих бульб на долі, окрім економії посадкового матеріалу, сприяє збереженню його сортових якостей. Але перш ніж розрізувати бульби, слід подбати про те, щоб не занести інфекцію. Варто застосовувати ножі з нержавіючої сталі, дезінфікуючи кожен з них після розрізування у міцному розчині марганцівки не менше 20 секунд.

 Розрізані бульби слід присипати попелом і розкласти для просушування зрізом догори на кілька днів до утворення захисної шкірки. Слід врахувати, чим менша висаджувана доля, тим менша стійкість майбутньої рослини до несприятливих погодних умов. Зазвичай картопляні долі використовують масою 20-30 грамів, розрізуючи бульби вздовж від верхівки до пуповини на дві частини. Або відокремлюють для садіння тільки верхівки з найбільш життєздатними вічками. Та в будь-якому разі у кожній долі повинно знаходитись не менше 1-2 пророслих бруньок. Різання бульб краще проводити не пізніше, ніж за три дні до садіння долей або початку їх вологого дорощування.

Пророщуванню посадкового матеріалу повинна передувати дуже важлива операція – обробка бульб живильно-дезінфікуючим розчином. Він запобігає виникненню бактеріальних і грибкових захворювань. Крім того, у процесі обробки бульби насичуються необхідними для розвитку рослини мікро- і макроелементами. Якщо є можливість замочити бульби на 40-50 хвилин у розчині, то можна рекомендувати такий його склад: суперфосфат – 40 г, карбамід – 40 г, калімагнезія чи сульфат амонію – 30 г, борна кислота – 2 г, мідний купорос – 5 г, марганцевокислий калій – 1 г, вода – до 10 літрів. Зазначимо: обов’язковими елементами розчину є мідний купорос, борна кислота і марганцівка, які можна придбати в магазинах господарчих товарів і аптеці. Замочування слід проводити в дерев’яних, пластмасових чи емальованих посудинах.

Економним і нетрудомістким є обприскування бульб концентрованим розчином: суперфосфат – 5 г, карбамід – 5 г, калімагнезія чи сульфат калію – 3 г, борна кислота – 10 г, мідний купорос – 2 г, вода – до 1 літра. Такого розчину вистачить для дворазової обробки ста кілограмів бульб (вдруге – після висихання і перевертання бульб). Нагадуємо: будь-яку обробку слід проводити на свіжому повітрі. Можемо заспокоїти прибічників вирощування екологічно чистої продукції: концентрація мінеральних добрив у розчині така мала, а строк до початку утворення бульб нового врожаю такий великий, що обробка дезінфікуючим розчином аж ніяк не впливає на безпеку кінцевого продукту.

Після просихання бульб їх треба прогріти впродовж тижня за температури 20?С або 2-3 дні за температури 30-40?С в ящиках (кошиках). Таке прогрівання дасть можливість наздогнати час, якщо бульби за певних причин не були вийняті для пророщування.

Подальше пророщування посадкових бульб необхідно проводити за температури 12-15?С у світлому приміщенні. Широко розповсюджена практика пророщування бульб в ящиках, корзинах, як кажуть, не витримує ніякої критики: у нижніх шарах утворюються подовжені, слабкі пагони, які при садінні легко ламаються, тож сходи з таких бульб виходять слабкі й нерівномірні. Кожні 5-7 днів перед садінням бульби бажано обприскувати теплою водою або поживно-дезінфікуючим розчином, розведеним у 2-4 рази, до якого один раз додають стимулятор росту картоплі (потейтин, фумар, епол-стимулін).

До кінця строку пророщування на бульбах утворюються міцні зелені паростки з початками кореневої системи. Добре було б затінити їх на 5-6 днів мішковиною або матами, тоді в землі вони відразу підуть у ріст. Якщо ж у насіннєву картоплю випадково потрапили вироджені бульби, то вони дадуть тонкі паростки, і їх слід обов’язково видалити. Здорові бульби можна саджати у прогрітий ґрунт на глибині 10 см до 6-8°С. Для одержання вирівняних сходів посадковий матеріал сортують за розміром з урахуванням ступеню розвитку.

Якщо погодні умови чи інші обставини не дозволяють провести садіння у визначений строк, то його можна відтермінувати, перенісши ящики з бульбами у сухе приміщення чи підвал, де за температури 3-10?С вони можуть зберігатися до 20 днів.

 Біогумус із ящика

customLogo.gif Що ми тільки не робимо, аби поліпшити ґрунт на своїй присадибній ділянці, але якщо в ньому мало біогумусу, результат наших зусиль із вирощування городніх і садових культур буде маловтішний. І тут час згадати про величезну користь для землі дощових черв’яків. Адже вони виробляють той самий біогумус, про який мріють усі землероби.

Існує кілька способів збільшення кількості черв’яків на ділянці. Ми пропонуємо випробувати чи не найпростіший: вирощувати їх у звичайному дерев’яному ящику, який легко збити самому. Починають процес розведення навесні.

За розмірами цей «інкубатор» невеликий: 2 м у довжину, 1 м завширшки та 1,5 м заввишки. Його треба наповнити наполовину старим компостом, гноєм, що перебродив, усілякими харчовими рештками. Затим слід гарненько полити все це водою і прикрити на пару тижнів скошеною молодою травою (якщо вже виросла) чи соломою, сіном.

Потім потрібно взяти «на розплід» дощових черв’яків із компостної купи разом із невеликою кількістю маси і пересадити їх у ящик – в заздалегідь зроблені лунки. Накрити шаром землі. Далі слід регулярно рясно поливати і додавати органічні відходи.

Пізно восени треба зняти верхній шар, в якому й живуть черв’яки, і перекласти його або знову до компостної купи, або в новий ящик-інкубатор і прикрити ялиновим гіллям. А от нижній шар у ящику, що залишився, – це і є чистісінький біогумус, який використовується для поліпшення ґрунту. Доведено практикою – врожаї підвищуються у рази.

 Варто знати

 Аматори, купуючи саджанці для присадибної ділянки, зазвичай цікавляться сортом і дуже рідко – підщепою. А даремно...

 indexСаме від підщепи, цієї невидимої, захованої під землею частини дерева, залежить багато чого: характер росту, врожайність, довговічність, життєздатність рослини. Для всіх плодових порід необхідно підбирати підщепи з урахуванням кліматичної зони, ґрунтових умов і особливостей рельєфу ділянки, бажаного набору сортів. Часто підщепа виявляється абсолютно непридатною. На це слід зважити, купуючи саджанці, щоб придбання не виявилося марною тратою грошей, часу і праці.

 Калачики для підвіконня і клумби

 Для того, щоб герань (калачики) квітувала рясно, її треба «омолоджувати»: рано навесні обламати молоді пагони і помістити в ємність із водою. Коли утвориться коріння, живці слід висадити у квіткові горщики з поживним ґрунтом. Пагони з торішньою здерев’янілою основою не вкорінюються.

Коли прийде стале тепло, герань можна пересадити на клумбу, де вона активно розростається і буйно квітує до пізньої осені. Слід зазначити, що калачики витримують спеку і затяжні дощі, не втрачаючи своєї декоративності. Тому й стають дедалі популярнішими у декоративному квітникарстві.

Схожі матеріали (за тегом)