Сільське бомбосховище, якому позаздрять і в Чернігові. У Шаповалівці Борзнянської громади педагоги виграли проект реконструкції бомбосховища від дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Голота, нероби та п’яниці – нові представники пролетарської влади, які з неприхованим рабським оскалом кинулись виконувати волю Сталіна з хлібозаготівлі й знищення свого ж роду. Найбільше від голоду померло на Півдні Чернігівщини, де були родючі чорноземи, проте й на лісистій Півночі помирали люди. Як приклад – родина семенівця Сави Будашка, котрий, щоб врятувати сім’ю від голодної смерті заховав хліб, за що отримав заслання та каторгу і, зрештою, не зміг уникнути смерті своїх дітей.

Вже ніхто й не приховує – аграрна галузь України переживає чи не найгірші часи за крайні два десятиліття.

Проблема кадрів – наразі одна з найбільших проблем для Чернігівщини. Головні причини – війна та негативна демографія. Дефіцит кваліфікованих спеціалістів відчувають навіть в обласному центрі, не кажучи вже про такі невеликі містечка, як Борзна.

У цьому бізнесі – тільки піонери та ентузіасти.

Настоятеля Свято-Покровського храму у селі Дягова отця Віталія Тихомирова не можна назвати звичайним сільським священником. Він ерудований, прекрасно знається на історії церкви, архітектурі, іконописі, перекладає з грецької, шиє одяг, майструє по дереву та пише ікони.

Станіслав Шевельов – людина, яка вивчила вже відомого на весь світ пса Патрона. За кілька місяців до війни професійний кінолог придбав землю та хату у віддаленому селі на Куликівщині, щоб побудувати там кінологічний центр. Втім, вторгнення російської орди внесло життєві корективи, і Станіслав із кінолога спочатку став добровольцем-спецпризначенцем, а потім – професійним сапером, який нині командує групою розмінування.

Коропський регіональний історико-археологічний музей унікальний не лише тим, що це єдиний у своєму роді музей на Чернігівщині, але й тим, що тут зберігається багато цікавих експонатів: від етнографічних колекцій до кісток мамонтів, знайдених на територіях давніх стоянок.

Борзнянська міська рада два роки функціонує без секретаря. Причиною тому – політичні інтриги опозиції.

Найбільша і найпівнічніша в Україні Новгород-Сіверська громада разом із сусідньою Семенівською піддаються регулярним обстрілам з боку московитів. До війни тут і без того було важко – регіон малозаселений і депресивний, а нині і поготів. Чи є життя під обстрілами, ми поцікавились у голови громади Людмили Ткаченко.