|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 1:41 | 12.01.2023

Історія

Заборонене Різдво

П'ятниця, 03 січня 2020 05:45

Напередодні цьогорічних Різдвяних свят все частіше і гучніше лунають заклики святкувати Різдво «з усім світом», мовляв, 25 грудня – це «європейське» Різдво, а 7 січня – «радянське» або «російське». На подібні ідеологічні спекуляції, які здебільшого роздмухують люди, котрі насправді не ходять до церкви ні 25-го грудня, ні 7-го січня, клюнули чимало патріотично налаштованих громадян. Утім, як не дивно, саме більшовики в 20-ті роки минулого століття силоміць намагалися примусити Православну Церкву перейти на новий стиль і святкувати Різдво 25-го грудня, замість «старорежимного» 7-го січня.


Нещодавно ми описували непересічну подію, яка частково проливає світло на життя й світогляд українських ченців на Афоні – віднайдену в архівах грецької святині переписку засновника козацького скиту «Чорний Вир» ієросхимонаха Григорія (Голуба) з останнім кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Калнишевським. У цьому номері ми хочемо більш детально зупинитися на самому козацькому скитові – його відшукав дослідник афонської спадщини України, директор однойменного інституту, наш земляк із ЧернігівщиниСергій Шумило.Він переконаний, що віднайдення козацького скиту на Афоні – це, по суті, нова сторінка в історії Афону і його взаємин з Україною.


100 років тому, на початку січня 1920-го року територію сучасного Ічнянського району Чернігівщини остаточно захопили більшовики. Влада перейшла до більшовицького ревкому. Чекісти розпочали масові розстріли та грабунок селян.


Засновник козацького скиту «Чорний Вир», що розташований на святій горі Афон, має шляхетне сіверське коріння. Виявилося, що старець ієросхимонах Григорій (Голуб) - родом з Коропа. До прийняття чернецтва він був бунчуковим товаришем Ніжинського козацького полку. Нещодавно дослідники знайшли переписку ченця з останнім кошовим отаманом Запорозької Січі.


Добрі справи - невмирущі

Субота, 30 листопада 2019 08:53

Майже три десятки років тому – 2 грудня 1993 року безпосередньо зі свого робочого місця переступив поріг вічності мій незабутній учитель і соратник Леонід Іванович Палажченко.


Ті, що забирали хліб

Вівторок, 26 листопада 2019 14:25

«Як можна жити з сім’єю на 200 грамів хліба на день?... Я боровся за Радянську владу, а зараз сидимо голодні…», – витяг із листа до Сталіна, написаний одним із так званих «червоних партизанів» Ніжинщини, місцевого селянина, який допомагав російським більшовикам встановлювати тут «владу рад». Подібними заявами та листами переповнені архіви сучасного СБУ, а в могилах 1933-го разом із жертвами лежать і їхні кати, котрі вмирали з голоду майже нарівні з простими селянами. Втім, є одна могила, «братська», куди з особливими почестями більшовики ховали тих, хто катував і розстрілював у підвалах непокірних українців та забирав у них хліб. Це поховання розташоване в самісінькому серці Ніжина, туди і досі несуть квіти ідеологічні нащадки радянських комісарів. Тих, що забирали хліб…


Городнянському музею – 40 років

Середа, 06 листопада 2019 01:10

1 листопада Городнянський історико-краєзнавчий музей відзначив свій ювілей. 40 років для людини – це більше, ніж півжиття. Однак 40 років для музею – це зовсім мало, але за час свого існування він став окрасою Городнянщини. Щороку його відвідують понад тисячу відвідувачів не лише з Чернігівської області , але і з різних місць України. Їх приваблюють не лише тематично оформлені експозиційні зали, але й саме приміщення, яке належало найбагатшій людині краю.


Сулацькій ЗОШ І-ІІ ступенів на Носівщині цього року виповнилося 95 років


У музеї російського міста зброярів – Тули – на стенді однієї з центральних експозицій розміщені фотопортрети Володимира Федорова – основоположника школи автоматичної стрілецької зброї, професора, генерал-лейтенанта інженерної служби, Героя Праці, і Якова Рощепія – рядового царської армії, винахідника-самородка, який в умовах збройової майстерні розробив конструкцію першої автоматичної гвинтівки.


«Москва Ніжин ввесь спалила»

Вівторок, 24 вересня 2019 17:35

21 вересня минуло 350 років з дня спалення московськими військами козацького полкового містечка Ніжин. «Москва Ніжин ввесь спалила», – цитата із Чернігівського літопису, яка скупо відображає тогочасну жахливу картину і цілковиту руйнацію містечка.За свідченням дослідників, московити не жаліли навіть немовлят, вбиваючи їх у колисках, грабували храми, а тих, хто вижив, загнали в рабство.


Сторінка 12 із 12