|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 19:25 | 04.17.2024

Історія

2 квітня виповнилося два роки з часу деокупації Чернігівщини та Київщини від російських військ. Спільними діями Сил оборони, добровольців, волонтерів та місцевих жителів вдалося дати відсіч окупаційній армії і вибити її з Півночі.


Іван Рудика цього року відзначить 69-ліття. Втім, попри поважний вік, під час лютої ворожої блокади Чернігова Іван Миколайович робив усе можливе, щоб захистити рідне місто, – коригував вогонь по русні, підвозив боєприпаси, надавав психологічну допомогу нашим бійцям, а ще опікувався продуктами для захисників і жителів.


На перший погляд усі ці трагічні епізоди схожі між собою. Але це не так. У кожної з цих родин – своя життєва історія. А об’єднує їх спільне горе, яке принесли російські окупанти.


Важливість бою за Лукашівку та його стратегічне значення можна порівняти з боєм під Крутами.


Останнім часом модними стають дослідження родоводів елітарних верств населення, спадкоємці яких прагнуть залишити друковану пам'ять про пращурів, котрі завдяки багатству, здібностям, знанням мали економічну та політичну владу над соціальними інститутами й окремими людьми.


Доки ми воюємо з москвою, москва досліджує нашу історію. Дивовижний артефакт, який «підняли» при розкопках кургану Чорна Могила в Чернігові – сакральна статуетка у вигляді ідола – досі знаходиться в москві. І не лише вона!


У селі Пекарів на Сосниччині команда реставраторів взялася за відновлення маєтку, що належав Григорію Долинському – осавулу ніжинського полку, члену другої Малоросійської колегії, економу гетьмана Кирила Розумовського. Це унікальний, чи не єдиний збережений донині на Лівобережжі зразок української дерев’яної класицистичної палацової архітектури.


У тринадцять років він почав свій нелегкий шлях боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.


Народився в селі Дащенки, на Варвинщині, похований в місті Парма, що в Клівленді, США. Легендарного командира, учасника бою під Крутами Аверкія Гончаренка поважають та шанують як одного з найбільш безкомпромісних борців із російським більшовизмом. Після поразки Національної революції Аверкій Матвійович бився проти більшовиків у Другій світовій війні, на якій втратив двох синів. Навіть після смерті сотник армії УНР об’єднує українців.


Правильно в народі говорять: як корабель назвеш, так він і попливе, адже назва визначає сутність того чи іншого явища. Хочеш зробити з містечка село, хочеш позбавити його насельників історії – зміни назву! Саме це, на думку дослідника Гетьманщини і зробили московити, отримавши свого часу контроль над Україною.


Сторінка 1 із 13