9 січня 2024 року Бобровиччина попрощалася з ще одним Захисником України: полинув у засвіти солдат Станіслав Григорович Бодня, 1979 року народження, уродженець і житель села Піски.

25 липня в Пісківському будинку культури Іванівської громади відбулось відкриття ігрової кімнати для дітей. Тепер місцева молодь зможе проводити своє дозвілля в світлому і обладнаному приміщенні будь-коли.

Розв'язана росією війна неабияк згуртувала українців у боротьбі проти єдиного ворога. Сотні тисяч людей допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, закуповують амуніцію та автомобілі, збирають кошти на потреби армії.

У селі Піски Бобровицької громади у місцевому фермерському господарстві «Незалежність» росіяни облаштували «стоянку» – розмістили свою техніку на ураження «Точка У», а навпроти, на території іншого господарства, встановили «Бук». Самі військові робили кулеметні гнізда та укриття з мішків із борошном та соняхом. Їли ж свиней, яких у господарстві тримають для власних потреб.

У селі Піски Бобровицької громади місцеві жителі, яким довелося в лютому-березні дізнатися, що таке «русскій мір», активно допомагають нашим Збройним силам, які воюють на Східних рубежах. Понад місяць люди збираються в місцевому будинку культури щодня і плетуть маскувальні сітки. Свою роботу почали не так давно, але планують робити їх стільки, скільки буде потрібно.

Ремонт дороги від Бобровиці до Ярославки, Старої Басані і Пісок закладений у планах управління капітального будівництва Чернігівської військової обласної держадміністрації, передбачені й відповідні кошти з обласного бюджету. Але вже й літо давно повернуло на завершення, осіння негода не за горами, а пошкоджена природними чинниками і технікою окупантів асфальтівка залишалася у суцільних вибоїнах. Тож керівництво товариства «Земля і воля» вирішило провести ремонт дороги протяжністю тридцять кілометрів за власні кошти і якісним асфальтом, виготовленим на своєму заводі.

У бригаді Рачика Ламазяна п’ять дорожників, а масштаби роботи - великої організації

Бригада з п’яти досвідчених дорожників на чолі з Рачиком Ламазяном стала до праці 1 серпня, а через десять днів завершила ремонт асфальтівки на центральній вулиці села Пісок – третього, останнього населеного пункту на цьому шляху. За кошти товариства «Земля і воля» відремонтовані також ділянки доріг по Марківцях і аж до адміністративної межі земель Козелецької громади, від Бобровиці і до кінця Озерян, до Кобижчі й по селу. На ці дорожні роботи й матеріали витрачено з каси господарства не один мільйон гривень, відповідно стільки ж зекономлено коштів з обласного бюджету – вони будуть використані на ремонт доріг інших напрямків, і справедливо буде, якщо це стосуватиметься ділянок на території Бобровицької об’єднаної територіальної громади. 

Ремонт дороги до Браниці «завис» у планах області…

Як то кажуть, хто сам результативно працює, тому й передусім допомагати потрібно. Зокрема, щоб область завершила ремонт дороги до Браниці, що передбачено відповідним обласним планом. І там почали ремонтувати асфальтівку, але до завершення ще дуже далеко, а ремонтники раптом кудись виїхали.

  У Ярославці дорога – як до війни

На жаль, й ініціатива товариства «Земля і воля» стосовно ремонту доріг за кошти господарства не поширюється в громаді, та і по всій області треба ще пошукати такі приклади виробничих колективів, зокрема й аграрних. Хоч на землях громади працюють і набагато більші агрохолдинги, ніж ТОВ «Земля і воля». Не бачимо участі в будівництві та ремонті доріг місцевих виробничників, торговельників, побутових і транспортних бізнесменів, котрі тут живуть і на хліб з маслом заробляють в однакових умовах воєнного часу. Їхній численний транспорт теж їздить місцевими дорогами, а не по небу літає, – легковий, вантажний, великовантажний.

Узбіччя і щедрі поля – як у Європі

Існують в громаді й інші приклади: скажімо, як рядовий простолюд кидається допомагати переселенцям, біженцям від війни, потерпілим від неї, клятої, просто нужденним землякам. Останньою копійкою, окрайцем хліба діляться. А щоб відремонтувати десь дорогу, тротуар, сміття вивезти – ніякої черги не побачите з представників місцевого бізнесу. То – прерогатива тільки колективу ТОВ «Земля і воля»? І ніби так і треба. Не говорячи вже про найбільше забезпечення людей роботою, а бюджету – стабільними надходженнями. Днями господарство виплатило своїм працівникам шосту місячну зарплату з початку війни. І про порядки на полях та дорогах не забуває – не гірший той порядок, ніж на євроланах і трасах.

Григорій ЗАГРЕБЛЯ

Староста села Піски Бобровицької територіальної громади Валентина Олешко в думках попрощалася з життям, коли 9 березня очолила групу переговірників з російськими окупантами.

Село засноване в період визвольної війни українського народу 1648-1654 років.

Село Піски, що на Бобровиччині, вдвадцяте зібрало на своїй гостинній землі переможців творчого конкурсу «Добридень тобі, Україно моя» імені Павла Тичини для урочистого нагородження дипломами і пам’ятними подарунками.

У селі Піски Бобровицької об’єднаної територіальної громади урочисто нагородили переможців двадцятого місцевого конкурсу «Добридень тобі, Україно моя» імені Павла Тичини.