|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 0:28 | 01.24.2022

Відреставрований тільки південний приділ Мазепинського храму Відреставрований тільки південний приділ Мазепинського храму

Ентузіасти рятують храм Мазепи

Благодійний фонд «Спадщина.УА» розпочав збір коштів на відновлення Покровської церкви у селі Дігтярівка на Новгород-Сіверщині.

На зібрані кошти благодійники спочатку планують відновити покрівлю 300-літньої святині, у стінах якої 30 жовтня 1708 року скріпили військово-політичний союз гетьман України Іван Мазепа та шведський король Карл ХІІ.

 

Від царя до комунара

 

Благодійний фонд «Спадщина.УА» запустив ініціативу «Врятувати храм Івана Мазепи». Гроші збирають для облаштування покрівлі Покровської церкви у Дігтярівці. Село розташоване південніше Новгорода-Сіверського (дорогою на південний схід 15 км) на схилах долини Десни. Як і багато тутешніх сіл, заснували його переселенці із Наддніпрянщини у XVII столітті (першу згадку датують 1673 роком). Назва села свідчить про заняття місцевих мешканців – вони виробляли дьоготь. Ймовірно, у ті часи це було містечко, адже тут був цегляний завод, а неподалік розташовувалися копальні вапна, які належали гетьману Івану Мазепі.

На початку XVIII століття Іван Мазепа збудував у Дігтярівці велику церкву із власної цегли та власного вапна. На думку більшості дослідників, храм збудували за проектом західного архітектора у стилі українського бароко. Його освятили на честь Покрови Божої Матері у 1708 році.

Церква в Дігтярівці була домінантою тієї місцини, до неї неодмінно притягувалися погляди козаків та шведів. Тим більше, що 30-го жовтня Карл ХІІ переніс свою тимчасову резиденцію трохи вниз за течією Десни, якраз у Дігтярівку. Саме 30-го жовтня у Покровській церкві Дігтярівки відбулася історична зустріч між гетьманом України та королем Швеції – під її куполом було підписано українсько-шведську військово-політичну угоду. Карл ХІІ тоді подарував церкві чавунні плити для підлоги із гравіюванням «К ХІІ»

Після поразки шведів під Полтавою тривалий час ніхто не згадував про історію храму. Його не зруйнували в часи Російської імперії – навіть Петро І пошкодував руйнувати таку красу. Вистояв храм і в часи найбільшого тиску на релігію у 30-ті роки минулого століття, однак у 1961-му році руки совєтських варварів дотяглися до мазепинської церкви – голова місцевого колгоспу наказав бульдозерами розвалити святиню. Колгоспники звалили бані, зруйнували частину стін, але повністю знести церкву не вдалося.

 

Другий етап реставрації

 

Про наміри відновити церкву почали говорити ще в 2011 році, коли кошти на це планували залучити від української діаспори.

У 2009 році у Дігтярівці було створено православну громаду Київського патріархату. Люди почали шукати кошти на реставрацію храму. І знайшли – допомогу надали українці із діаспори із США та Канади, із благодійного фонду імені Андрія Первозванного. Відбудовою взявся керувати київський архітектор Сергій Юрченко. Частину робіт вдалося здійснити, але через політично-релігійне протистояння справа «затихла», і діаспора перестала фінансувати реставраційні роботи.

Про наміри відновити Покровську церкву у Дігтярівці минулого року заявляли і в Православній церкві України, до громади якої належить храм. Там оголосили про старт великого реставраційного проекту. Ним мав займатися Фонд Мазепи та Митрополичий фонд ПЦУ. Втім, до цього часу наміри так і залишились намірами. Тож до роботи взявся інші благодійники.

pokrxram2

Роботи ще багато

 

 

Як інформують у благодійному фонді «Спадщина.УА», першим етапом відновлення церкви стане покриття металевим дахом куполу відреставрованої частини храму. У 2011-2013 роках зусиллями благодійників вдалось відреставрувати південний приділ церкви, проте тимчасовий дах протікає та руйнує стіни.

«Роботи полягатимуть у покритті маківки фальцьованим металевим дахом площею 45 квадратних метрів. Це буде лежачий фальц із гладенькою поверхнею, дах буде повторювати той, який ми бачимо на архівних світлинах», – розповів архітектор-реставратор храму Сергій Юрченко.

На першому етапі порятунку храму ініціатива збирає 140 000 гривень на роботи та матеріали з перекриття даху маківки. Збір реалізує партнер ініціативи БФ «Спадшина.УА».

Ініціатор кампанії зі збору коштів Юрій Бруєнко зазначає, що ще в 1999 році храм було включено у програму уряду з відтворення видатних пам’яток історії та культури нарівні з палацом Розумовського у Батурині.

«Проект із порятунку церкви в Дігтярівці може легко стати національним, адже символізує нашу державність, за яку змагався Іван Мазепа, наважившись на спротив Московському царству. Скільки було хвиль реставрації – і всі чомусь ламалися. Дай Боже, може, наша підніметься», – розповів Юрій Бруєнко.

До речі, пан Юрій є співорганізатором успішного перенесення і реставрації дерев’яної церкви XVIII століття з села Городище на Чернігівщині до скансену (музею під відкритим небом) у село Пирогів під Києвом.

Церква у Дігтярівці до руйнації у 60-80-х років мала п’ять куполів, з яких центральний значно вивищувався і контрастував із нижчими боковими – храм було видно за десятки кілометрів. Будівничі передбачили систему опалення, у стіни вмурували глечики-голосники для покращення акустики. Церква має дуже складну будову, тому відновлювати її непросто. На думку архітектора, храм не могли звести місцеві будівельники. Архітектор Сергій Юрченко також звертає увагу на непересічний декор.

pamznak

Пам’ятний знак у Дігтярівці

 

«Хоча за об’ємною композицією храм належить до поширеного на півночі України типу, декоративне оздоблення церкви можна вважати раннім прикладом палладіанства», – каже фахівець.

Координатор проекту Богдан Ворон зазначає, що кампанія з порятунку храму об’єднує фахівців, які мають досвід реалізації проектів із реставрації об’єктів культурної спадщини, а також має реалістичні цілі.

«Якщо ця порівняно невелика сума для вирішення нагальної проблеми величного храму буде зібрана, це відкриє шлях до більш амбітних реставраційних задумів. Участь громадськості має мотивувати долучитися уряд і духовенство, які неодноразово виражали готовність до відродження церкви», – розповів Богдан Ворон.

Додамо, що Іван Мазепа фундував будівництво не менше 12 нових церков і реставрацію 20 старовинних, зокрема Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого собору. Храм у Дігтярівці став однією з його останніх інвестицій у сакральну архітектуру.


 Реквізити для допомоги

Отримувач:

Благодійна організація Благодійний фонд «Спадщина.УА»

ЄДРПОУ 42206768

АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299

Призначення: благодійний внесок

Розрахунковий рахунок

UA433052990000026008001010771

Картковий рахунок

4246001066093125


Ініціатори благодійного проекту просять вказувати імена, прізвище та по-батькові в призначенні платежу. «Ми будемо раді подякувати Вам за допомогу на сторінках нашого проекту в соцмережах», – зазначають вони.

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)