|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 4:54 | 08.13.2020

Історія України – «чорні ради», чвари та зради

Більш як три з половиною століття тому поблизу полкового містечка Ніжин відбулась подія, яка на три століття вперед визначила подальшу долю України – бути сателітом Московії. В історії ця подія відома як «Чорна рада»…

27-го та 28-го червня 1663-го року біля Ніжина відбулася сумнозвісна «Чорна рада», яка поглибила розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну. Скликанню ради передувала гостра політична боротьба, що розгорнулася на теренах Лівобережжя. Головними претендентами на булаву виступали: наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. Політичні програми Якима Сомка та Василя Золотаренка відбивали переважно інтереси заможного козацтва Лівобережжя. У стосунках із російською стороною вони виступали за автономію Гетьманату, залишаючись під протекцією російського царя, але з гарантіями непорушності козацьких прав і вольностей. Іван Брюховецький навпаки виступав за необхідність обмеження повновладдя гетьмана та козацької старшини, розширення повноважень міського самоврядування, а також посилення владних повноважень царської адміністрації в Україні, збільшення військової присутності Російської держави в українських містах та пропонував замінити інститут гетьманату інститутом царського намісника. Перший день Чорної ради, 27 червня, пройшов у гострих протистояннях сторін, із застосуванням холодної та вогнепальної зброї, участь в яких взяли також і відділи російського війська.

1chorada

Ставленик московського царя Іван Брюховецький приволік на козацьку раду «чернь», голоту, залучив бідне козацтво, яке своєю більшістю та лементом обрало його гетьманом. Останній пообіцяв бідним «золоті гори», але жодної обіцянки не виконав. Натомість наказного гетьмана Сомка, полковників Золотаренка, Силича та інших – генеральних писарів, ряд старшин полкового і сотенного рівня – було взято під варту.

Трагічний розкол між Правобережною та Лівобережною Гетьманщиною був закріплений підступним, антиукраїнським польсько-московитським Андрусівським договором. Іван Брюховецький як гетьман за п’ять років правління разом з московитами довів Лівобережну Україну до хаосу та руїни!

Тому 17-го червня 1668 року був принагідно затриманий козаками правобережного гетьмана Дорошенка, доставлений до табору і страчений. На жаль, сьогодні, через понад 350 років після «Чорної ради», ми переживаємо щось подібне... Давайте говорити правду – вся історія України – це історія саморуйнації. Причина тому дуже проста – лідери нації завжди любили себе та свою роль в Україні, а не Україну в своєму серці. Тому заради себе вони вели на бійню простих українців, козаків, гайдамаків, простолюдинів. Ті, не шкодуючи себе, власного життя, вбивали таких самих, як вони, українців. Україна залишалась у руїнах, матері плакали на могилах, діти росли без батьків, а «добрі» сусідоньки грілися на багатті міжусобиць, час від часу підкидаючи дрова. І доки вбивство своїх так званих «зрадників» буде вважатися героїзмом, а здача національних інтересів «союзникам» та «партнерам» – тимчасовою поступкою заради майбутнього, доти ми ніколи не матимемо миру, добробуту, сильної та по-справжньому незалежної України!

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)