Першим відспівали й похоронили на кладовищі, що на околиці Бобровиці, Олега Овчаренка, 1986 року народження.

Невелика фракція депутатів Бобровицької міської ради від партії «Наш край» в кінці 2021 року затіяла розвал більшості від партії «Рідний дім», але з цього «перевороту» нічого не вийшло. Як і не виконується обіцяне перед виборами. Хтось може сказати, що війна стала на перешкоді у виконанні гарних обіцянок? В такому разі, чому війна не стає на перешкоді у боротьбі за владні «портфелі» та дурнуватих ігор з політиканства? Ця боротьба загострилася, коли нова владна команда взялася за оптимізацію роздутого штату в усіх бюджетних структурах.

Цю давню фразу недавно почув і від бойового офіцера, який перед цим так сказав про свою участь у боях проти окупантів: «А хто, як не я, і такі, як я? До війни ми були просто співвітчизниками, громадянами Незалежної держави, а 24 лютого вмить стали всі рідними, як одна родина! Обов’язок солдата – захищати родини».

Вже неодноразово «Чернігівщина» писала про невтомних бобровицьких волонтерів, які вдень і вночі роблять усе можливе задля наближення нашої перемоги.

До своєї мрії — створити власну міні-пекарню — Андрій Могильний з села Новий Биків, що на Бобровиччині, йшов два роки. Задум став реальністю завдяки програмі «Власна справа» урядового проєкту «єРобота», мета якої допомогти охочим створити власний бізнес або розвинути вже налагоджений.