|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 7:40 | 06.25.2024

Валерій Зуб: «Це – конституція в онкології»

Щороку в Україні реєструють близько 140 тисяч випадків онкозахворювання. Помирають біля 70 тисяч пацієнтів. Така тенденція до зростання смертності серед онкохворих за останні роки й змусила переглянути практично всі підходи до лікування онкопатології.

Вийшов Указ Президента України № 842 від 22 грудня 2023 року, в якому зазначено, що цей указ – про рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень. Відповідно до ст. 107 Конституції України, Президент постановив ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень.

Наш співрозмовник – член комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Валерій Зуб.

 

345236567457453– Пане Валерію, чому Рада нацбезпеки займається питанням онкології?

– Чесно кажучи, для мене особисто було трохи неочікувано, коли це питання було винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони. Але це найвища структура, яка опікується всіма питаннями, які можуть становити якусь загрозу українському суспільству і нації. Якраз маються на увазі ті реальні факти, які можуть вплинути на існування держави, на здоров’я її громадян. І Рада національної безпеки і оборони займається близько 20-ма питаннями в різних галузях, зокрема медицини. Ми пам’ятаємо, що навіть при пандемії ковід-19 Рада національної безпеки теж засідала і приймала рішення про попереджувальні заходи щодо розвитку цієї патології у нашій державі. Що ж стосується онкології, то дійсно, за період епідемії ковіду, і особливо за останні два роки, поки триває повномасштабне вторгнення, ми дійсно констатували зростання захворюваності і звернення пацієнтів в занедбаних випадках, недоїзд пацієнтів до місця лікування, недоступність лікування через бойові дії, порушення самого ланцюжка від початку захворювання до прийому у лікаря. Все це призвело до того, що смертність в онкопатології почала зростати. Усі ці фактори змусили Раду безпеки винести це питання на розгляд.

– У рішенні говориться: «Розглянувши стан розвитку онкозахворювання, особливості організаційно-структурної моделі надання медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями, їх вплив на здоров’я громадян та демографічну ситуацію в державі Рада національної безпеки і оборони України визначає, що наявна система організації медичної допомоги населенню не спроможна ефективно реагувати на загрозливу тенденцію зростання рівня передчасної смертності».

– Онкологія на сьогоднішній день – це другий фронт. У нас щорічно реєструють близько 140 тисяч випадків онкозахворювання. Помирають близько 70 тисяч таких пацієнтів. І така тенденція до зростання смертності серед онкохворих пацієнтів за останні роки і змусила переглянути практично всі підходи до лікування онкопатології. І це не тільки лікування, а й профілактика, рання діагностика, запровадження скринінгових програм, запровадження вакцинації. Це й оснащення новітньою апаратурою, тобто це багато питань, які виникли за останні роки і які потрібно вирішувати. Тобто це було основою для створення стратегії контролю онкологічних захворювань, а те, що Рада національної безпеки і оборони підсилила наші намагання до швидшого вирішення цих всіх питань, я думаю, дозволить їх вирішити найближчим часом. Адже згідно з рішенням це повинно відбуватися за місяці.

– Так, у рішенні строки такі – за три місяці вирішити одні питання. Півроку дається на формування підґрунтя для ранньої діагностики онкозахворювань, але є дата – 2030 рік. Тобто сьогодні –це старт, а 2030 рік – фініш?

– Трошки тоді повернуся в історію. У нас уже існували такі програмні документи на рівні Закону України чи постанови, що стосувалися якраз профілактики, контролю онкологічного захворювання. Остання така програма – Закон України, який існував з 2016 року, теж мав такі схожі пункти, які стосувалися і діагностики, і скринінгу, і виявлення. Тому ми мали програмний документ, який дозволяв, по-перше, запроваджувати такі програми на рівні регіонів, по-друге, контролювати ті заходи, які ми спланували. І це давало можливість чітко розуміти, що саме ми хочемо і до чого йдемо. З 2016 року такого документу в нас не було. І йдучи у Верховну Раду, я говорив про те, що основне моє завдання – зробити якраз такий закон чи постанову, стратегію яка б дозволяла систематизувати всі ці наші бажання по змінах в онкології. Ця стратегія була розроблена ще до повномасштабного вторгнення, і якраз у лютому 2022 року вона мала бути винесена на розгляд Кабінету Міністрів України. Зрозуміло, війна внесла свої корективи, та зараз ми знову повернулися до цієї стратегії. Вона – дійсно на декілька років, і це такий собі дороговказ, чого ми хочемо досягнути. Це наші перспективи на далеке майбутнє в онкології. У той же час є операційний план, який розділений на три частини. Тобто сама стратегія розділяється на три частини, і кожен дво- або трирічний період має реальні плани щодо того, що саме ми можемо зробити найближчим часом. І ми якраз говоримо, що сама стратегія – це довгостроковий дороговказ. А от операційний план – короткостроковий. І знову ж таки, згідно з рішенням РНБО протягом чотирьох місяців з початку дії цього указу має буде запроваджено операційний план до 2025 року.

– Стратегія на папері – це, по суті, теорія, а що має статися таке, щоб вона запрацювала і стала практикою? Наприклад, візьмемо скринінг – це дороговартісна апаратура, і зараз бюджет не потягне забезпечити нею всі лікарні.

Це, мабуть, найголовніше питання. Тому що дійсно існує, існувало і буде існувати багато програм, які до кінця так і не виконуються. Ми проаналізували той закон, який в нас був, – і він був виконаний десь тільки на 50%. І тому в новому документі, в цій стратегії, ми прописали реалістичні плани. Те, що можна зробити організаційно. Дійсно, потрібно буде десь дофінансувати, десь виділити групи людей, які потребують обов’язкового обстеження і проведення спінінгу. В принципі, на сьогоднішній день це зважене рішення, де ми врахували всі особливості нашого сьогодення, військового часу. Щодо скринінгу – на першому етапі ми плануємо його проводити саме для груп ризику, для тих людей, хто постійно стикається професійно зі шкідливими речовинами, які працюють на шкідливому виробництві, на тих територіях, де ми більше всього виявляємо онкопатологій. Це буде, так би мовити, цільова група пацієнтів.

– А люди, в чиїх родинах хтось захворів або помер від онкозахворювання, входитимуть до групи ризику?

– Зокрема і вони. Тобто це не буде масове проведення скринінгу – ми не зможемо зараз одномоментно провести скринінг всього населення України. Це просто нереально. Тому й планується покрокове здійснення наших планів, але основна мета – все ж таки звернути увагу на цю проблему. І там багато пунктів, які стосуються саме діагностики і вчасного звернення. І великий розділ присвячений рекламній кампанії, попередженню і застосуванню сучасних технологій. Планується також створення розділу в системі «Дія», яка надсилатиме запрошення на обстеження.

Сьогодні в Україні є Національний канцер-реєстр, де міститься інформація, в якій області більше захворювання, в якій менше. Але це досить застаріла технологія, і ми в стратегії заклали приведення цього канцер-реєстру в 2024 році у відповідність до сучасних вимог. І ми зможемо за його допомогою проаналізувати саме ті області, де більша захворюваність, де більша смертність – від яких патологій, з чим пов’язане захворювання. Якраз це дуже важливо, щоб ми могли надалі виключити ті фактори розвитку патологій. І зараз ця робота досить активно ведеться. Ми вже у 2023 році практично провели більшу частину підготовчої роботи для того, щоб протягом 2024 року закінчити її і зробити сучасний аналітичний центр, який дозволить подавати цю інформацію в режимі онлайн, і таким чином вчасно реагувати на всі ці випадки, які виникають.

– А яка ситуація сьогодні у нас, на Чернігівщині? На якому вона місці в цьому не дуже приємному рейтингу?

Найбільше випадків злоякісних новоутворень виявляється у Східних і Південних областях. Першою за кількістю онкозахворювань є Кіровоградська область, потім Запорізька, Дніпропетровська, де й відзначається найбільша смертність. Найнижча захворюваність – у Західних областях країни. Чернігівська ж область – десь у середині цього списку. За діагностикою захворюваності в нас 12-13 місце. У Чернігівській області протягом 2022-2023 років прослідковується тенденція збільшення відсотку саме занедбаних форм раку – він суттєво зріс і досягає майже 40%. Практично кожен другий випадок раку на Чернігівщині на сьогоднішній день занедбаний. Відповідно і ефективність лікування такої патології і виживаності пацієнтів з такими випадками знижується. І саме це є наразі основною проблемою. Збільшення кількості онкопатологій на Чернігівщині не відзначається.

– Причина занедбаності раку – саме пізнє звернення?

– Так, основна проблема – саме в пізньому зверненні. Логістика досі залишається не врегульованою, і люди відкладають на потім похід до лікаря. Наразі ми багато уваги приділяємо саме сімейній медицині. Декілька разів збирали сімейних лікарів і проводили з ними навчальні семінари. Адже саме сімейний лікар першим зустрічається з пацієнтом і чує всі симптоми. І від того, наскільки він прискіпливо проведе дослідження і вивчить цю патологію, залежить вчасна діагностика. І це той напрямок, який ми досить активно розвиваємо – навчання сімейних лікарів і роз’яснення їм, що на сьогоднішній день є механізми вчасної діагностики онкопатологій. НСЗУ (Національна служба здоров’я України, – Авт.) сформувала декілька пакетів саме для профілактики раку. І сімейний лікар повинен пацієнта відповідного віку вчасно направляти на такі обстеження, особливо тих, в анамнезі яких є підозра на онкопатологію.

– У документі Ради нацбезпеки також вказано, що перша ланка медицини має спрацьовувати задля виявлення на ранніх стадіях. Це коли пацієнт звертається до свого сімейного лікаря, саме він має пояснити, нагадати про обстеження?

– Сімейні лікарі мають знати усі симптоми хвороби задля ранньої діагностики і надати безкоштовні направлення на дослідження, які повинен пройти кожен пацієнт. Є стандарти, яких потрібно дотримуватися. Наприклад, після 50-ти років обов’язкова мамографія, після 55 – колоноскопія. На це держава виділяє кошти, просто, на жаль, нині цими послугами користуються не в повній мірі. За останні два роки кількість направлень на мамографію складає близько 7% від закладеної на це суми. Причини різні: можливо, лікар не призначив за незнанням, можливо, призначив, але не проконтролював, чи пацієнт зробив обстеження. Адже досить багато є непогашених направлень, тобто коли направлення є, але пацієнт вирішив не робити.

– Чи можна якось зобов’язати лікарів до контролю за використанням направлень?

– У цьому документі ми ввели стимулюючий коефіцієнт. З одного боку, якщо лікар регулярно проводить бесіди з пацієнтами, вчасно направляє на діагностичні дослідження і ми бачимо в нього зменшення кількості занедбаних видків раку, то в такого лікаря буде підвищувальний коефіцієнт. Тобто до його офіційної заробітної плати буде додаватися якась сума за таку роботу. В той же час буде і знижувальний коефіцієнт, тобто якщо лікар всього того не робитиме, то й його матеріальне забезпечення меншатиме. Мабуть, на сьогодні фінансовий чинник буде більш ефективним методом стимуляції. Адже ми дуже багато, постійно говоримо про ранню діагностику саме онкозахворювань, але як правило, якщо включається фінансовий механізм, то це спрацьовує набагато краще. І ми заклали в цьому документі такий механізм.

– Якщо лікарів можна стимулювати фінансовою складовою, то як бути з пацієнтами? Ви говорили, що люди несумлінно ставляться до свого здоров’я. Вони просто не йдуть до лікарів. Чи можна якось зобов’язати хоча б працюючі верстви населення до щорічного обстеження?

– Коли ми робочою групою обговорювали цей документ, то велися дискусії щодо того, як вплинути на свідомість людей, щоб вони все ж пішли на обстеження. Проте на сьогоднішній день без запровадження страхової медицини реально вплинути на це неможливо. Коли ми будемо якось фінансово впливати на бажання людини обстежитися, то це буде найбільш дієвий метод. Проте один механізм ми все ж таки заклали в цьому документі. Це стимули для керівників. Тобто, якщо керівник забезпечує здоров’я своїх підлеглих, проводить профілактичні огляди й попереджувальні заходи, то, до прикладу платитиме менше податків. І це насправді може спрацювати. Якщо керівник на своєму місці і то він хоче, щоб у його закладі працювали здорові люди, бо це продуктивніше, ніж часті лікарняні. Здається, в Японії є додаткові шість днів відпустки для некурців, бо такі люди економлять на тому часі, який могли б витратити на перекур. От щось подібне хочемо зробити й у нас, проте це ще в процесі розробки.

– Які групи найбільш загрозливі саме на Чернігівщині і де планується в нашому регіоні встановлення обладнання для скринінгу?

– Скринінг – це процедура відсіювання здорових від хворих, коли ми беремо відповідну вікову категорію пацієнтів і проводимо обстеження. Ми можемо провести скринінг раку молочної залози, товстого кишечника і шийки матки – на сьогодні це три нозології, які підпадають під нього. Ще один діагноз, який міг би підпадати, – рак простати. Для молочної залози потрібний мамолог, і ми зараз працюємо над тим, щоб забезпечити кожну область достатньою кількістю мамологів, щоб таке дослідження було максимально близьке до людей. Дослідження на колоректальний рак – це досить поста процедура, так звані тест-смужки. Вони проводяться на рівні сімейної медицини. Рак шийки матки – тут патологічні мазки, ПАП-тести, і це проводиться на рівні районів: лікарі-онкологи, акушери-гінекологи. В цілому метод не повинен бути дороговартісний.

– У стратегії багато уваги приділяється саме освіті і навчанню лікарів-онкологів.

– В освіті ми також йдемо за європейським методом. Окрім основної спеціальності, яку лікар освоює в аспірантурі, – напрямок «онкологія». В нього лишається період часу, щоб вузькопрофільно навчатися цьому. Ми хочемо, щоб вони навчалися в найкращих практиків, щоб отримати спеціаліста готового, який з першого дня почав би якісно виконувати свою роботу. І сьогодні якраз міняються підходи до навчання по всіх цих спеціальностях. По кожній з них ми додаємо кількість годин для навчання як практичній, так і теоретичній частині. Залучаємо наші післядипломні вузи і медичні університети, щоб все це об’єднати. Бо не можна перевчити за три-чотири місяці звичайного лікаря в онколога. Це досить багатопрофільна галузь медицини, і потрібно багато часу, щоб все це вивчити. І по деяких нозологіях ми збільшили навчання на рік чи навіть півтора. Все для того, щоб за цей період часу лікар зміг достатньо кваліфіковано освоїти онкологію.

– Європейське партнерство якось буде допомагати Україні у втіленні цієї стратегії? Наприклад, апаратурою або допомогою в навчанні кадрів?

– Прийняття цієї стратегії – це дуже важлива подія для всіх онкологів і для мене особисто. Це визначна подія в медицині України, а в онкології – тим більше. Ми залучили до осучаснення Національного канцер-реєстру американських партнерів, які готові виділити близько двох мільйонів доларів на сучасну програму і проводити аналітичну роботу. Я є головою асоціації онкологів. В Європі сформувалася Європейська асоціація раку, куди увійшли всі європейські країни, і планується створити програму «Онкологія без кордонів», щоб забезпечити онкопацієнтів доступним лікуванням у будь-якій країні Європи. І Україна приєдналася до цієї ініціативи. Ми зараз напрацьовуємо спільний Меморандум, і наші українські онкологи можуть увійти в цю систему. І ми можемо забезпечити спільні програми, спільні протоколи лікування. Сьогодні ми співпрацюємо з близько двадцятьма європейськими асоціаціями по різних напрямках.

 

За матеріалами програми «Праймвечір. Акценти» на «Українському радіо Чернігів»

Схожі матеріали (за тегом)