Такого листа ми отримали днями на електронну адресу редакції. Тож це прохання читачки само підказало тему. Знайомимось: Іван Степанович Федусь, мешкає в селі Анисів Чернігівського району. А знайомство наше з ним розпочалося з показу вельми цікавої й непростої книги.

Саморобна енциклопедія у тринадцять кілограмів

Такої своєрідної енциклопедії я ще ніколи не бачив! Вона заввишки 15 сантиметрів, а вага – 13 кілограмів. Це витвір на кшталт бази даних, де швидко можна знайти рецепт або практичну пораду майже від усіх хвороб. Створенню такої енциклопедії Іван Степанович присвятив не одне десятиліття. І вже має другу майже таку, але трохи меншою вагою.

А тому на його присадибній ділянці зеленіють лікувальні рослини, деякі навіть дуже рідкісні, а також невеличкі деревця «практичної дії».

От я, наприклад, ніколи не чув про гінкго. Як розповів Іван Степанович, завезене воно в Україну дуже давно чи то з Китаю, чи Японії. Наш клімат для нього чудово підійшов. Це деревце називають «живою рослиною». Не боїться морозів. Позитивно впливає на кровоносні судини, зменшує ризик виникнення тромбозів, а нормалізація кровообігу допомагає вирішити проблеми з потенцією.

Не дивлячись на свої 82 роки (на вигляд нізащо не даси стільки!) Іван Степанович займається вирощуванням усіляких культур: як таких, що мають більш потужні лікувальні властивості, так і для загальнооздоровчого ефекту.

– Он зі Львова приїжджали сюди по насіння синюхи, коли прочитали про деякі рослини, що ростуть у мене, – розповідає знавець рослинного світу, – так я, зваживши на те, що таку далеку дорогу гості подолали, відкопав їм і корінець цієї рослини.

– Якщо їхали до вас аж зі Львова, то, мабуть, ця рослина має цінну властивість? – запитав я в Івана Степановича.

– Звичайно. Синюха цвіте в червні-липні, а плоди достигають аж наприкінці серпня – на початку вересня. На смак вона гіркувата… У народній медицині синюху використовують разом з валеріановим коренем як заспокійливий і протисудомний засіб при епілепсії і безсонні. Також вживають синюху у вигляді спиртового настою і як відхаркувальний засіб. Вона має ефективну дію при бронхіті і туберкульозі. А витяжки з коренів синюхи у 8-10 разів активніші, ніж із валеріани. Препарати синюхи призначають у випадку різних психічних і нервових хвороб. Дуже ефективні настої суміші синюхи при виразковій хворобі шлунка.

Серед рослин, що ростуть на городі у травника, також є дев’ясил, ехінацея (український женьшень), шалфей, годжі, кизил, дурман, каштан червоний…

Коли травознавець із Анисова вперше на своїй ділянці висаджував годжі, то був 54-м на Чернігівщині, хто у себе почав розводити цю цілющу рослину.

– В Японії її називають «ягодою ніндзя», а в Китаї – «деревом життя». Завдяки своїм властивостям підвищує ефективність імунної системи організму. А взагалі годжі вважається щоденним еліксиром молодості та здоров’я, – ділиться досвідом травник. – Можна навіть вино робити зі змішаним виноградним соком світлих сортів.

– А рецептом поділитесь? – запитав я.

– На один літр відцідженого свіжого соку винограду додається двадцять грамів свіжих подрібнених ягід годжі. Суміш зброджується без додавання цукру та води. Подальший догляд, як за звичайним сухим вином. Денна норма для здорової людини – 50 г. Ягоди в суміші з чорним шоколадом – потужний афродизіак, – розкрив «винний секрет» анисівський травознай.

Але Іван Степанович застеріг: насіння, листя, настоянки і все, що приготовлене з лікарських рослин, треба вживати з особливою обережністю, ретельно при цьому дотримуватися рецептури, інакше організм не лікувальну силу отримає, а навпаки, шкоду.

В одній із всеукраїнських газет Іван Федусь поділився з читачами деякими рецептами, після чого протягом місяця йому надійшло близько тисячі листів з різних куточків України. Деяким читачам відіслав на їхнє прохання насіння або інші частинки рослин для виготовлення рецептів, а також самі настої. Цікаво, що є кілька листів, у яких читачі після лікувального періоду щиро дякували Івану Степановичу за допомогу. Наприклад, настоянка із дурману допомогла багатьом людям після інсульту, в період терапії для запобігання рецидиву цієї тяжкої хвороби.

У переліку травозная є всілякі настоянки: з чорнобривців – від розладу шлунка та очних хвороб, волоського горіха – проти виразки шлунка, ехінацеї пурпурової – для підвищення імунітету, каштана, що прочищає кровоносні судини, оману («девясил» – російська назва), материнки – задля лікування нервових та серцевих хвороб і багато-багато іншого зілля.

Настоянка дурману інсульт подолає…

В «арсеналі» Івана Степановича є й рослина, якою якраз цікавиться наша читачка.

Травник розповів, що дурман вважається отруйною рослиною, а тому приготовлені з неї ліки слід вживати з осторогою, суворо дотримуючись призначеної норми.

– Дурман підсилює потенцію, ним лікують серцево-судинні захворювання, – наголошує травознай. – При передозуванні людина може відчувати ознаки отруєння: посилене серцебиття, сухість у роті, галюцинації, безпричинний страх або сміх, нудота, порушення або втрата зору, судоми.

Вживають ліки з дурману за особливим рецептом з приготовленої настоянки.

– Ця настоянка розчиняє холестерин і очищає судини. Розчиняє згустки крові, які залишаються після інсульту в корі головного мозку, де лопнули судини. Очищаючи серцеві судини, підсилює приплив крові до серця і, як наслідок, кисню. В результаті серцевий м’яз, отримуючи достатнє «харчування» та постачання кисню, перестає боліти, минає ішемія серця. Хто пролікувався цією настоянкою і проводить профілактичні курси, той на 99 відсотків застрахований від інфаркту... Під час лікування (один місяць) настоянкою з дурману не можна пити спиртного, а тим, хто втрачав мову після інсульту, цієї заборони потрібно дотримуватись особливо суворо.

– То як же приготувати такий лікувальний настій і як вживати? – запитую у знавця рослин.

– Для приготування настоянки з дурману потрібно чітко дотримуватися пропорцій: 100 г свіжого насіння (якщо сухого, то 85 г) залити горілкою (можна й самогоном) або розведеним водою медичним спиртом (рідини має бути півлітра). Настоювати 15 днів і постійно збовтувати. Видимий осад – це нормально, а тому проціджувати не треба. Зберігати в темному місці при кімнатній температурі. Настоянку насіння дурману треба розчинити по 25 крапель в 50 або 100 мл охолодженої кип'яченої води. Раджу вживати протягом місяця натщесерце, за півгодини до сніданку.

Відчуваю, що читачів може зацікавити питання щодо приймання ліків проти інсульту в період лікування дурманом, тож запитав і про це.

– Спочатку хворий повинен пройти терапію, призначену лікарем. А до лікування настоянкою дурману можна приступити через кілька місяців після цього, – пояснює травознай. – Додам, що небажано під час вживання ліків із дурману, приймати лікарські препарати, крім валідолу і нітрогліцерину.

За словами Івана Степановича, він і сам вживав настоянку протягом 5 років – для очищення судин від холестеринових бляшок і для профілактики інфаркту та інсульту. Побічних ефектів не було. Термін придатності настоянки – два роки. А після цього можна втирати залишки у суглоби.

Як захопився народною медициною

Не просто так Іван Федусь зацікавився цілющими властивостями рослинного світу. Цьому «допоміг» випадок.

– Коли я служив у льотному училищі, в мене сильно розболівся шлунок. Лікар, до якого я звернувся по допомогу, діагностував знижену кислотність. Отже, виписав для мене відповідні ліки. І в цей час майже випадково мені в руки потрапила прадавня книга з народними рецептами лікування багатьох недуг. Містилися там і поради від зниженої кислотності. Я виписав у блокнот кілька рецептів і почав збирати рослини, готувати собі відвари. Пив їх кілька місяців. І ось вже за рік мені і колегам треба було проходити медичну комісію. Тож коли лікар-гастроентеролог подивився на результати медичного обстеження, дуже здивувався – адже від хвороби і сліду не лишилося!

А згодом, коли у дружини лікаря теж знизилася кислотність шлунку, то Іван Федусь лікував її саме настоями трав. З тих пір і розпочався неабиякий інтерес до народної медицини, що вже став частиною його життя.

Рецепт для… Віктора Ющенка

Іван Степанович розповів, як вилікував одного бідолаху з Вертіївки Ніжинського району. Він обприскував отрутохімікатами поле і сильно отруївся. Чоловіка довго лікували в районній і обласній лікарнях, однак бажаного результату це не давало.

– Дійшло до того, що хворого вже виписали з лікарні додому помирати. Так і було б, аби не капустяний сік. Він і допоміг поставити на ноги чоловіка, – розповів травник. – Коли отруїли Віктора Ющенка напередодні виборів у 2004 році, я написав йому листа і порадив випивати по півсклянки капустяного соку 2-3 рази на день. Бо саме так вилікувався постраждалий із Вертіївки.

Цікаво, що вже за півроку в Анисів прийшла відповідь: «Спасибі за турботу про мене. Вона додає мені сил і оптимізму».

– А згодом, коли Ющенко приїхав до Чернігова, то перед присутніми у залі (мені затим про це розповіли люди з Анисова, які поїхали на зустріч) він запитав: «А Івана Степановича Федуся немає серед вас?». Напевно, хотів, мабуть, зустрітися зі мною… Шкода, що мене не попередили про це заздалегідь.

Сергій КОРДИК, фото автора