|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 8:27 | 05.22.2019

Валерій Чобітько: «Щодня працюємо над підвищенням якості медичної допомоги»

У медичного директора з лікувально-діагностичної роботи  Чернігівської обласної лікарні Валерія Миколайовича Чобітька завжди вистачає справ! Адже в його підпорядкуванні – близько 40 структурних підрозділів: це клінічні відділення (з ліжко-місцями) і параклінічні (тобто ті, де пацієнти не лежать – наприклад, відділення функціональної діагностики, рентген…). До того ж, Валерій Миколайович – головний спеціаліст управління охорони здоров’я облдержадміністрації зі стаціонарної допомоги.

Втім, лікар вищої категорії Валерій Чобітько звик працювати багато й успішно. Такий уже в нього козацький гарт! Народився у Куликівському районі, в мальовничому селі Авдіївка. Змалечку звик допомагати батькам, виконувати усіляку сільську роботу.

– Батьки у мене – прості, скромні люди, – говорить мій співрозмовник. – Тато, Микола Андрійович, сумлінно трудився колгоспником (на жаль, уже відійшов у вічність), а мама, Катерина Миколаївна, тривалий час працювала в селі начальником пошти, нині вона на заслуженому відпочинку, та її й зараз односельці щиро шанують. Тож ми з братом також господарювали, не сиділи вдома, склавши руки. Тому я й зараз усю цю сільську роботу знаю.

– А коли вирішили стати лікарем?

– У восьмому класі… Власне, спочатку у мене було аж два бажання – вступити до вищого військового льотного училища, а також – стати медиком, лікувати людей. У школі мені дуже подобалися біологія та анатомія. Врешті-решт визначився і зовсім не шкодую про це, адже професія лікаря – дійсно благородна! Оскільки мені легко давалися також фізика й математика (навіть районні шкільні олімпіади вигравав), вирішив вступати до Тернопільського медичного інституту, нині це – університет. Адже там був екзамен із фізики, це – профільний предмет. Навчався із задоволенням, мріяв стати справжнім професіоналом.

– Хто Ви за спеціальністю?

– Невропатолог. Цей вибір я також зробив усвідомлено, на третьому курсі. До того займався в різних гуртках – цікавився саме невропатологією. А закінчивши вуз, у 1995-му приїхав жити і працювати до Чернігова. Два роки інтернатури проходив тут, в обласній лікарні. Неврологічним відділенням завідував Андрій Денисович Махно, заслужений лікар України, відомий та шанований фахівець. Він – мій Учитель! Повірив у мене, адже не так легко було молодому спеціалісту залишитися працювати одразу в обласній лікарні. Також тоді вже трудився Олександр Олександрович Марцинкевич, який нині завідує цим відділенням. Ми й зараз із ним чудово співпрацюємо. Тобто мені завжди таланило на хороших і чуйних людей!

– Отже, Ви працювали невропатологом…

– Сім років після інтернатури. І аніскільки не розчарувався, набув досвіду. Взагалі, мене цікавить усе нове, сучасне, передове. Медицина ж не стоїть на місці! Тому я постійно вчуся, прагну опановувати нові знання. А на посаду заступника головного лікаря обласної лікарні мене запросили в 2003-му. Тоді мені було 33 роки... Отак відтоді й працюю (тепер я – медичний директор із лікувально-діагностичної роботи). Питань потрібно вирішувати дуже багато: лікування пацієнтів, забезпечення медикаментами, харчування, створення належних умов і для перебування хворих, і для роботи медиків…

Звісно, за всім цим має бути належний контроль. Щодня працюємо над тим, щоб підвищувати якість надання медичної допомоги. До речі, раніше тут було ще складніше, адже тоді в обласній лікарні було і відділення екстреної медичної допомоги… А це ж – термінові виїзди до хворих по всій області і вдень, і вночі! Часто навіть вихідних днів практично не було… А тепер це окремий заклад – Центр екстреної медичної допомоги.

– В обласній лікарні останнім часом відбулося немало позитивного!

– Безперечно. Так, завдяки проведеним ремонтам нам вдалося суттєво покращити перебування пацієнтів і поліпшити умови роботи медиків. У нас – чудовий кадровий потенціал – 70 відсотків лікарів мають вищу категорію. Обласна лікарня – один із небагатьох закладів, який сертифікований згідно з міжнародними стандартами управління якістю медичної допомоги. У такому форматі працюємо четвертий рік, наближаючись до європейських стандартів.

– А як щодо забезпечення новітньою медичною апаратурою?

– Дуже суттєві надбання маємо за останні кілька років – отримали нове сучасне медичне обладнання: це і лапараскопічна техніка, й ультразвукова апаратура, обладнання для ендоскопічних втручань. Ми активно здійснюємо малоінвазивні, лапараскопічні оперативні втручання в загальній хірургії, ортопедії та практично в усіх відділеннях хірургічного профілю, в урології…

Особливо велике значення має придбання сучасного ангіографа, який дає змогу проводити увесь спектр операцій на серці, судинах головного мозку та інших органах людського організму. Обладнання такого рівня наша область чекала 15 років! І тут потрібно відзначити наполегливу та успішну діяльність генерального директора обласної лікарні Андрія Михайловича Жиденка.

– Тепер уже провадяться висококваліфіковані ангіографічні операції при онкологічних захворюваннях.

– Так, вперше в історії медицини Чернігівщини в нашій обласній лікарні успішно виконано оперативні втручання з використанням новітньої методики – хіміотерапії з внутрішньо артеріальною емболізацією. Це пацієнти з хворобами легенів. Виконуються й операції при онкологічних хворобах органів черевної порожнини. І ці оперативні втручання проведені вдало.

– Донедавна гострою була проблема у зв’язку з відсутністю магнітно-резонансного томографа…

– Просто ми не мали такого томографа в комунальній власності. Але ж нам потрібно обслуговувати пільгові категорії населення, зокрема учасників бойових дій. Тому, звісно, були нарікання, що пацієнтам доводиться йти до приватників… Втім, ситуація змінюється – магнітно-резонансний томограф вже з’явився в обласній лікарні, його налагоджують.

– Це ж дуже хороша новина! От би ще зарплати медикам збільшили…

– Так, сподіваємося, що зарплати залежатимуть від якості і кількості надання медичної допомоги. Хто дійсно багато і добре, висококваліфіковано працюватиме, буде змога збільшувати зарплату.

– І наостанок розкажіть, будь ласка, про Вашу родину.

– Дружина працює провізором в аптечній мережі. Раніше ми одночасно святкували День медика і день фармацевта. Тепер – це два різні свята. Звісно, відзначаємо обидва. У нас дві чудові доньки. Старша продовжила династію – обрала медичну спеціальність, працює невропатологом у неврологічному відділенні обласної лікарні. Молодша донечка – школярка і поки що не визначилася… Мрій у неї, звісно, дуже багато!.. Однак ми на доньку не тиснутимемо, адже кожна людина повинна зробити свій вибір щодо професії осмислено, сама. Взагалі, ми з дружиною повністю віддаємося роботі, тому вільного часу майже не залишається… Хоча я в дитинстві та юності займався спортом. Наприклад, у дев’ятому та десятому класах брав участь в обласних змаганнях із лижних гонок. А ще грав у футбол за команду району… Тепер інколи з друзями граю у волейбол, це водночас і спілкування, і задоволення.

Спілкувався Сергій ДЗЮБА

Схожі матеріали (за тегом)