|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 23:52 | 07.15.2024

Носівській селекційно-дослідній – 113 років

Про поважний вік науково-хлібодарної установи нагадав плакат, закріплений високо над вхідними дверима до головного корпусу селекційної станції. Його помічали гості, що з’їхалися з різних куточків України на щорічний науково-пізнавальний захід – День поля. Для більшості з них цей приїзд був традиційним в межах тісного співробітництва. Приїхала й велика група студентів з Чернігова – майбутніх вчених агрономів. Адже саме тут формуються знання з агрономії, селекції й насінництва, виховується молоде покоління вчених селекціонерів.

 IMG 1290 1

На День поля приїхали звідусіль

 

У грудні 2013 року одну з найстаріших науково-дослідних установ України підпорядковано Миронівському інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної Академії Аграрних Наук України. На той час дослідну станцію очолювала нинішній директор, кандидат економічних наук Наталія Миколаївна Буняк (очолює з 2006 року). У 2022 році до Державного реєстру України внесено 135 сортів селекції Миронівського інституту пшениці та 54 сорти селекції Носівської селекційно-дослідної станції. Їх висівають в Україні на площі понад 1,5 млн гектарів.

Цей результат, а він не один, свідчить про те, що тут є чому повчитися, є що взяти для розвитку аграрного зернового виробництва. Займаються носівські вчені й селекцією овочівництва та кормового виробництва. Тож і їхня співпраця з аграрними виробниками досить широка, як і широка співпраця з тими підприємствами, які виробляють хімічну поживу й засоби захисту рослин від хвороб та шкідників.

Височенне значення хліборобської праці оцінили видатні українські й зарубіжні світила: «Єдиний засіб утримати державу у стані незалежності від кого-небудь – це сільське господарство. Володій ви хоч усіма багатствами світу, але якщо вам нема чим харчуватися – ви залежите від інших. Торгівля створює багатства, а сільське господарство забезпечує свободу» (Жан-Жак Руссо, 1712-78 рр.). Досить влучно сказав наш Борис Олійник: «Дійсно, живемо не хлібом єдиним… коли маємо хліб на столі».

На День поля завітали й представники обласної, районної і місцевої влади.

IMG 1291 1Привітала всіх гостей керівниця дослідної установи Наталія Буняк, вона детально оцінила роль дослідників-селекціонерів у створенні продовольчої безпеки держави, назвала кращих вчених, а також тих, хто створювали й розвивали станцію, гідних продовжувачів найблагороднішої справи. За 17 років її роботи на посаді керівника станції семеро молодих вчених захистили кандидатські дисертації, успішно працюють над виведенням нових сортів аграрної продукції. Хоча на початку цієї нової кар’єри довелося долати й штучні перешкоди, навіть паскудні підніжки.

– Все подолала, бо я вперта, і добре розумію, що моя фахова робота дуже потрібна країні, як розуміють це і мої колеги. Разом працюємо й над спільною для колективу метою: створити на базі нашої дослідної станції науково-дослідний інститут на зразок Миронівського інституту пшениці. Добре розуміємо й перспективи нашої мрії.

Перший заступник голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш – не фахівець з аграрного виробництва, але глибоко усвідомлює надважливу роль дослідної станції й усіх аграрників у здобутті перемоги над лютим ворогом, оскільки мужнім захисникам потрібні не тільки зброя, а й належне харчування, якісний, найкращий у світі український хліб, випечений із зерна селекціонерів.

Від Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації приїхав виконувач обов’язків директора Василь Жук. Він зупинився на досягненнях селекціонерів, які сприяють і реалізації аграрної продукції за кордон.

IMG 1288 1

Нагорода від обласного Департаменту

 

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла представляла заступниця директора Віра Кириленко. Вона наголосила, що зібралися тут не заради якогось свята, а в робочий день для творення історії хліборобської праці, результати якої споживають всі люди, практично кожного дня приходять в магазини по хліб.

Для голови Ніжинської районної ради Анатолія Красносільського Носівська селекційно-дослідна станція давно рідна, оскільки свого часу він очолював Носівську райдержадміністрацію. Працюють на станції багато його друзів. І колектив розвивався на його очах і за його участі.

Ніжинську районну державну адміністрацію представляла перший заступник голови Інна Горобей. Їй теж було що сказати про працьовитий колектив селекціонерів.

Завершила привітання й нагородження працівників станції за успіхи в роботі заступник голови Носівської міської ради Вікторія Вершняк.

Після нетривалої урочистої частини господарі хліборобського заходу запросили всіх побувати на дослідному полі, де вчені працюють над виведенням нових сортів зернових культур.

IMG 1287 1

Інформація від директора прямо на дослідному полі

 

Це дуже клопітка робота, селекціонери працюють до п’ятнадцяти років над новим сортом. Допомагають їм колективи первинного насінництва на чолі з Володимиром Журбіним і виробництва, яке очолює Іван Пугач – 800 гектарів землі в обробітку. Науковці-селекціонери працюють на 220 гектарах.

Про роботу селекційно-дослідної станції взагалі і виведення нових сортів зокрема, про їхні переваги над старими сортами пояснював заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Буняк.

IMG 1289 1

Свого часу, як тільки директорка станції Наталія Буняк запросила на роботу талановитого молодого селекціонера Олександра Буняка, посипалися скарги в різні інстанції, аж до СБУ, мовляв, директорка «пригріла» біля себе родича… За що їй ледь не «пришили» карну справу. Насправді ж, між ними немає ніяких родинних зв’язків аж до десятого й далі поколінь, і вихідці вони з дуже різних, далеких між собою місцевостей. Спільне лише прізвище, без ніякого родинного коріння. Представники спецслужб були вкрай здивовані від такої з пальця висмоктаної брехні. На щастя, дослідна станція не втратила молодого талановитого селекціонера, і вмілого організатора-науковця не «виїли» з посади, – правда торжествувала.

У 2015 році установа стала переможцем у номінації «Лідер з виробництва якісного насіння» в Чернігівській області. У 2016 році удостоєна відзнаки «Успішна багатопрофільна державна сільськогосподарська установа». У 2021 році – знову стала переможцем в номінації «Лідер з виробництва якісного насіння в Чернігівській області».

IMG 1292 1

Спілкування з колегами

 

Новими сортами Носівської станції цікавиться й товариство «Земля і воля», давно перевіреним якісним зерном ярих зернових засівають поля. Тож і на День поля приїхав головний агроном Олексій Дзигун. Була в нього нагода поспілкуватися й з деякими партнерами.

Дослідна станція зберігає пам'ять про першопрохідців у вітчизняній селекції й авторів кращих сортів зернових культур не лише в історії дослідної станції, а й називає їхніми іменами деякі нові сорти. Так, на честь знаменитого селекціонера Олександри Пилипівни Матрос названий новий сорт вівса, зерна якого широко використовується у харчовій промисловості. Вирощують його і для годівлі худоби.

сканирование0011 1

Фото 1919 року, коли станцію очолював видатний агроно-дослідник

 

У архівах редакції газети зберігаються фотокартки й спогади випускника Майнівської сільськогосподарської школи 1919 року Миколи Тарасенка про екскурсію до Носівської дослідної станції, теплу зустріч з директором, професором С.А. Кульжицьким, про якого знали з підручників і лекцій. Побоювалися, чи знайде він час для спілкування з майбутніми агрономами. Знайшов, ще й особисто організував для них фото на пам'ять. Подарував також кілька брошур з підсумками дослідів, що проводилися на Носівській станції.

Така глибока історія в Носівської селекційно-дослідної станції, здобутки й традиції якої примножують і продовжують сучасні селекціонери. До них і з’їжджаються агровиробники й інші партнери, щоб почерпнути все краще, що з’являється у вітчизняному землеробстві.

 

Григорій ВОЙТОК

Схожі матеріали (за тегом)