П'ятнадцять із 86 допущених до атестації прокурорів провалили іспити, дев’ять відмовились від атестації та звільнились, решта – переведені до обласної прокуратури.

Сергій Василина окреслив для себе основні пріоритети в роботі очолюваного ним відомства, серед яких: покращення криміногенної ситуації, боротьба з корупцією, незаконним обігом лісу та наведення порядку в земельних справах. Окремим питанням, які перебувають на особистому контролі в обласного прокурора, є розорювання витоку річки Остер та курганів. Тут, визнає Сергій Василина, є певні нюанси, про які він пообіцяв прозвітувати «Чернігівщині» 15-го січня.

Кадри

В обласній прокуратурі досі триває атестація.

За словами Сергія Василини, мета атестації – зробити ефективну прокуратуру, яка мала б довіру в суспільстві. Зараз у Чернігівській обласній прокуратурі успішно пройшов усі три етапи атестації 61 прокурор регіональної прокуратури із 86 допущених, 15 – не склали іспити, 9 – не подали заяву про намір пройти атестацію. Всі, хто успішно склав іспити, переведені до обласної прокуратури.

«Триває вже третій етап тестування прокурорів місцевих прокуратур, які згодом стануть окружними. Перший етап із 167-ми допущенних не пройшли 5 прокурорів, другий – 13, і один прокурор не зміг пройти співбесіду», – повідомив обласний прокурор.

Корупція

Сергій Василина акцентував увагу на вжитих координаційних заходах та їх впливі на покращення криміногенної ситуації в регіоні. Через те не оминув керівник обласної прокуратури і таке негативне явище для суспільства, як корупція. Прокурор зазначив, що результати роботи підпорядкованих прокурорських підрозділів значно покращилися. До судів спрямовано 70 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, що удвічі більше, ніж минулого року. Він наводить кілька прикладів отримання неправомірної вигоди (хабара) посадовими особами, серед яких селищний голова, двоє правоохоронців митної служби, заступник начальника державної установи «Менська виправна колонія № 91». Суми отриманих посадовцями коштів обраховуються десятками тисяч гривень. Загалом за рік під процесуальним керівництвом органів прокуратури Чернігівщини викрито 14 осіб, які одержали неправомірну вигоду.

Бюджетні розтрати

Окреме питання – порушення в бюджетній сфері. Зараз у прокурорів – 32 кримінальні провадження щодо розтрати бюджетних коштів. Лише з листопада цього року повідомлено про підозру чотирьом особам, які використали кошти, як вважають у прокуратурі, не за цільовим призначенням. Таким чином, відповідальні особи відповідатимуть за різні незаконні діяння.

Так, директор приватного підприємства нестиме відповідальність за розкрадання державних коштів, які були виділені на відновлення залізничного мосту через річку Десна. Керівник фірми-підрядника штучно завищив обсяги робіт і витратних матеріалів. Для цього фігуранти внесли недостовірні відомості до звітної документації. Для виведення коштів у тінь та їх переведення у готівку учасники схеми використали підконтрольне підприємство з ознаками фіктивності. За результатами будівельно-технічної та економічної експертиз оборудка завдала державі збитки на майже 450 тисяч гривень.

А голова селищної ради підозрюється у розтраті бюджетних коштів у сумі понад 35 тисяч гривень при здійсненні капітального ремонту покрівлі будинку культури в одному з населених пунктів Чернігівської області.

Міський голова одного з райцентрів підозрюється у розтраті майже 400 тисяч гривень, виділених на капітальний ремонт тротуарів.

Сільського голову обвинувачують у розтраті 165 тисяч гривень, виділених на купівлю техніки для комунального підприємства.

«Упродовж трьох місяців мого перебування на посаді було скеровано до суду два обвинувальні акти за фактами розкрадання коштів держбюджету, серед яких директор ТОВ та інженер з технічного нагляду, які заволоділи коштами у сумі 538 тисяч гривень, шляхом завищення вартості робіт з ремонту дитячого садка Менської міської ради, та заступник міського голови за розтрату 160 тисяч гривень, виділених на реконструкцію парку», – повідомив керівник Чернігівської обласної прокуратури.

«Лівий» ліс

Як проінформував прокурор, розпочато розслідування низки кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів, спрямованих на купівлю обладнання та препаратів для боротьби з коронавірусною хворобою, а також у лісовій галузі.

«Під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури розслідується кримінальне провадження, у якому орієнтовні збитки складають мільйони гривень, – зауважив Сергій Василина. – Відомості про цей злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання владою або службовим становищем при здійсненні порубки лісу на території Чернігівської області упродовж 2019-2020 років. Ідеться про двох службових осіб, які мають відношення до державних лісгоспів».

Найближчим часом прокурор пообіцяв проінформувати громадськість про результати розслідування цього провадження.

«Ми здійснюємо активну протидію правопорушенням у сфері незаконної лісозаготівлі, оскільки ця проблематика є вкрай актуальною для Чернігівського регіону. У 2020-му році виявлено 90 правопорушень зазначеної категорії. Для порівняння: в 2019-му році – 69. Направлено до суду 16 обвинувальних актів, що в три рази більше, ніж минулого року. Встановлено збитків на суму 1 млн 581 тис. грн. З метою їх відшкодування заявлено 7 позовів, 4 з яких вже задоволені на загальну суму 828 тис. гривень, накладено арешт на суму близько мільйона гривень на майно підозрюваних», – розповів Сергій Василина.

Земля, екологія, історія

Чернігівщина є третьою за площею території в Україні, тож правопорушення у сфері земельних ресурсів, як вказав прокурор, не менш актуальні для регіону, ніж незаконна лісозаготівля.

«Нами направлено до суду 21 обвинувальний акт по кримінальним провадженням, що стосуються порушень земельного законодавства. Один із обвинувальних актів, скерованих до суду, стосується особи, яка самовільно зайняла земельні ділянки площею близько 39 га, розташовані одним масивом неподалік села Макіївка Носівського району. Вказані землі обвинувачений засіяв сільськогосподарською культурою», – сказав Василина.

Керівник обласної прокуратури зупинився на правопорушеннях у земельній сфері і назвав мотиви і причини, які спонукають певних осіб захоплювати земельні ділянки.

«Основними причинами захоплення особливо цінних земель є: відсутність чітких меж земельних ділянок історико-культурного призначення; невинесення їхніх меж в натурі; відсутність визначення меж культурних об’єктів та незавершеність інвентаризації земель та їхньої грошової оцінки. Досить важко доводити в суді склад кримінального правопорушення за фактами самовільного зайняття земельної ділянки або самовільного будівництва, допоки органи державної влади не повною мірою вживають заходи з визначення меж об’єктів культурної спадщини, внесення відповідних даних у Державні реєстри нерухомих пам’яток України національного та місцевого значення, оновлення та видачі нових охоронних зобов’язань власникам чи користувачам земель», – уточнив прокурор.

Сергій Василина також повідомив, що тримає на особистому контролі кримінальну справу щодо розорювання русла річки Остер.

«Про зазначені події я вже чую місяць, і, на жаль, мушу констатувати, що розслідування не завершено, винних не притягнуто до відповідальності, обвинувального акту до суду немає, – сказав він. – З’ясую, чому так».

За результатами розслідування Сергій Василина пообіцяв поінформувати «Чернігівщину» особисто 15 січня.

Він також зацікавився справою про розорювання курганного некрополю в Борзнянському районі – поблизу сіл Пам’ятне, Хороше Озеро та Прохори, яку розслідують вже понад півтора роки.

«Я дам доручення з метою вивчення стану досудового розслідування та надання оцінки, чому досі не прийнято рішення, чим викликана така тривалість розслідування», – пообіцяв обласний прокурор.

Віталій НАЗАРЕНКО, Сергій КОРДИК, фото Віталія Назаренка