|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 19:40 | 03.28.2024

«Ти ще струна – не думай про літа»

Народний поет України Сергій Дзюба та відомий композитор Петро Лойтра створили нову, душевну та чарівну пісню «Душа – мов скрипка».

Це – пісня про велике, справжнє, неймовірне, палке та ніжне кохання; про прекрасну любов, яка, попри все, рятує наш ненадійний і вразливий світ. Звісно, у Сергія Дзюби – багато чудових пісень про кохання, присвячених його дружині Тетяні, але кожна з них – по-своєму особлива та неповторна!

10822

Тому поет отримав тисячі відгуків від своїх читачів, слухачів та глядачів, які щиро дякують за чуйні, добрі, красиві, життєдайні та зворушливі пісні, котрі в нинішні, такі важкі часи допомагають людям, як благодатне світло, що спалахує в жахливій пітьмі, вселяючи віру та надію в нашу Перемогу і краще, справедливе життя. Головне, що ці пісні – справді, українські, в них відчувається душа нашого народу. А оскільки Сергій Дзюба – вже всесвітньо відомий поет, то його пісні із задоволеннях слухають за кордоном, у багатьох державах, на всіх континентах.

Як завжди, прекрасний відеокліп на пісню «Душа – мов скрипка» створила відома поетеса зі Львова Надія Бойко, яка тонко відчуває творчість чернігівця.

До речі, це – четвертий відеокліп до третього музичного альбому пісень Сергія Дзюби «Зима така маленька, мов японка», котрий поет планує випустити наприкінці цього року. Поки що до альбому увійшли пісні «Зима така маленька, мов японка» та «Чарівна криниця» у виконанні Сергія Дзюби, і дві пісні співає Петро Лойтра («Пісня про маму», «Душа – мов скрипка»).

А незабаром відбудеться ще одна прем’єра – нової пісні «Сестра» Сергія Дзюби та композитора Миколи Збарацького, яку поет присвятив своїй дорогій сестричці Валентині.

 

Галина Леус

 

Душа – мов скрипка

 

Слова Сергія Дзюби

Музика Петра Лойтри

 

Душа – мов скрипка: пилом припада

І враз страждає на високих нотах.

Ти ще струна – не думай про літа,

Ти закохайся в мене у суботу!

 

Душа – як рима: все шука слова,

Мандрує від поеми до поеми.

Ти знаєш: благодать – де нас нема, –

Немає нас в Парижі і Сан-Ремо…

 

Ти відпочинь – мов квітку, не зірву, –

У мене тільки чуб – від Одіссея…

Так хочеться душі, як божеству,

Щоб хтось молився хоч колись на неї!

НОТИ

010822

Схожі матеріали (за тегом)