|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 6:07 | 08.13.2020

Абдулжан Азнабакієв: «Уйгурською ніжно присвячую мові вірші»

Уйгурський поет, викладач казахської мови та літератури.

1perekladuyНародився 5 грудня 1986 року в Казахстані, у Алматинській області, в селі Гайрат. Нагороджений Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України за власний творчий доробок та популяризацію української літератури.   

 

    Побажання

 

Лунай, розпросторюйся, мово великих степів,

Правічна, батьківська колиска народу мого!

І понад усе я б на білому світі хотів,

Щоб ти не мовчала, ніколи, і мала всього

 

В достатку. Щоб квітла моя Астана,

Ясна, золота, дивовижна і мудра, мов дзвін!

У цілому всесвіті – ти, веселкова, одна;

Прийми ж від поета синівський, шляхетний уклін. 

 

О, мово моя, ти Аллахом навіки дана,

Щоб міг оспівати я матінку-землю свою;

Бо рідні казахські простори п’янять без вина,

Красу твою спрагло, джерельно та росяно п’ю. 

 

Така мелодійна, як музика тисяч сердець,

Проста і велична, і рівна у космосах мов!

Хай завжди з тобою, святою, – Всевишній Отець,

І, з Божої ласки, – проникливо чиста любов.  

 

Найбільший мій скарб, ти – і сонце, і місяць – в душі,

Назавжди – в крові, як і люба моя Астана.

Уйгурською ніжно присвячую мові вірші,

Безсмертний, допоки у серці моєму луна! 

 

    Символ Сходу

 

Пізнавши мудрості землі,

Створив свій всесвіт для народів.  

Мій давній предок – Кашгарі* –  

Став символом ясного Сходу. 

 

Його «Диван» – скарби епох,

Блищить алмазами-словами...

Він – мови справедливий бог,

Що, крізь віки, завжди із нами!

__________________________

 

    * Махмуд ібн аль-Хусейн ібн Мухаммед аль-Кашгарі (народився у 1028 чи 1029 році в місті Барсхан, на південно-східному березі озера Іссик-Куль, в  державі Караханідів – рік смерті невідомий, можливо, 1101 або 1126, в Опалі, поблизу Кашгара) – знаменитий тюркський філолог та лексикограф. Прославився завдяки своєму «Зібранню тюркських мов» («Диван лугат ат-турк»), видатній тюркській енциклопедії. 

 urumchi

Сіньцзян-Уйгурський район (Китай)

 

    Народ уйгурський мій

 

Своєю знаний добротою,    

Творець дванадцяти мукамів*,

Томів історії достойний, 

Величний, мужній, нелукавий

І працелюбністю – святий, –  

Такий народ уйгурський мій. 

 

Огуз-каган**, звитяжний Тато,

Якого славим перемоги,

І Кашгарі, і землероби... 

Героїв справжніх тут – багато, 

Хто чесно має хліб і сіль, –  

Такий народ уйгурський мій.   

 

Садир Палван*** – могутній воїн,

І Назугум**** – співачка волі,

І Касімі...***** – це шлях героїв, 

Творців, що не корились долі.

Не схилить голову мерщій, – 

Такий народ уйгурський мій.  

_________________________   

 

    * Дванадцять уйгурських мукамів – це об’єднаний цикл протяжних музично-поетичних творів і шедевр середньовічного уйгурського мистецтва; синтез традиційних народних пісенно-інструментальної музики і танців, фольклору та професійної поезії.  

 

    ** Огуз-каган або Огуз-хан – легендарний герой-предок тюрків-огузів. З XIX століття більше використовується, як літературний персонаж. Хоча деякі дослідники-сходознавці ототожнюють його з реальною історичною особою – Моде, засновником імперії Хунну та її правителем (шаньюєм) з 209-го – до 174 рр. до н. е.

 

    *** Садир Палван – народний герой та поет, один з очільників уйгурського повстання  1864 року в Ілійському краї. 

 

    **** Назугум – одна з улюблених героїнь та поетес уйгурського народу, сенсом життя якої стала мужня боротьба за свободу своїх співвітчизників.

 

    ***** Шейх д-р Султан бін Мухаммад аль-Касімі правив еміратом Шарджа, був членом Верховної Ради ОАЕ.Автор наукових праць та п’єс на історичну тематику. 

 

    Українською переклав Сергій Дзюба 

     Примітки перекладача

Схожі матеріали (за тегом)