|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 12:53 | 06.19.2021

Вірші українців перекладені уйгурською!

Приємна  новина надійшла з Казахстану, де добре знають та шанують творчість відомих українських письменників Тетяни і Сергія Дзюби. А тепер уйгурський поет Абдулжан Азнабакієв переклав вірші українців уйгурською мовою. Це – 70 переклад творів Сергія і Тетяни мовами народів світу.

Однак міжнародний проект, який викликав значний резонанс у багатьох державах, продовжуватиметься. Зокрема, незабаром з’явиться збірка віршів творчого подружжя з Чернігова киргизькою мовою. Готуються нові книжки Тетяни і Сергія арабської, перською, французькою, македонською…  

Уйгури – народ тюркського походження, це – корінний народ Східного Туркестану, тепер – Синьцзян-Уйгурського автономного округу Китайської Народної Республіки. Загальна чисельність уйгурів перевищує 10 мільйонів людей, які живуть також в інших тюркських державах, зокрема в Казахстані, як Абдулжан Азнабакієв – уйгурський поет і викладач із казахської мови та літератури. Уйгурська мова належить до карлукської (чагатайської) групи західної гілки тюркських мов.    

 

Сергей Дзюба 

 

* * *

 

М??г?л?кни? к?м?ч али?инида

бир ?изча?

ай тари?и бил?н

тариниду

в? ??м назинин ?йн?ктин

?зини? чирайини к?рм?йду.

У й?рд? натонуш аялни?

к?зи бил?н

?ору?лири намай?н.

 

Сергій Дзюба

tyanchi

Озеро Тяньчі

* * * 

 

На сріблястій долоні вічності

маленька дівчинка

розчісує коси   

місячним гребінцем

і в примхливому люстерку

не бачить свого обличчя:

   

Там її погляд

і зморшки

незнайомої

Жінки.

 

* * * 

 

Чим?нликни, наванда у де?из?а ?ечип к?тмис?,

тутувелиш?а болар

аппа? ?ар ташларни?

?учи?ида ?исил?ан

?ава анини? к?з йешид?к

жира? аралда

музыка

маканини тап?ан – 

?рк?к бил?н Аялни

яритиш ?ч?н.

 

* * *

 

На острові,

далекому, мов сльози Єви,

стиснутому обіймами

сліпучо-білих скель

так, що можна спіймати 

горизонт, якщо він не втікає у море,

 

знайшла прихисток

музика – 

щоб народити

Чоловіка

і Жінку.

 

* * *

 

К?п яша?лар,

аз йези?лар

??м К?кк? ?йип сени?д? д?п

гуна артма?лар.

 

* * *   

 

Живіть довго,

пишіть мало

і не звинувачуйте Небо

у гріхах.

 

* * *

   

К?зи яш?а мил?нг?н г?з?л:

кирпиклири

к?з йеши монча?лири бил?н

?асан-??с?нни се?ирлиг?н.

 

          * * *

 

Заплакана красуня: 

вії 

намистинками сліз 

прихилили 

веселку.

 

          * * *

 

Ад?мл?р,

тиничлини?лара, ?т?ним?н –

Де?из авазлирини а?лап ?алай!

 

* * * 

 

Люди, 

будь ласка, тихіше – 

не чути моря.

 

* * *

 

Булу?дики гитара

бала к?би,

уни??а тик туруш

?ийин.

 

    * * *

 

В кутку гітара,

старенька-старенька,

як дитина,

стоїть важко.

Татьяна Дзюба

 

* * *

 

Вокзални? вара?-чури?и бил?н к?н чекинди,

В? ??м к?л??к?л?р т?нни? булу?-пуш?а?лири?а апириди?ан

Рельслар охшаш узарди.

Улардин аяллар ?тиду,

Майдилан?ан Анна Карениналар.

Улар?а ?ийинчили?лардин ?утулуш ?ч?н

П???т та? ш?пи?и?ич? имтияз берилг?н.

 

Тетяна Дзюба

 

* * *

 

День відступив вокзальним гармидером – 

І тіні стали довгими, як колії,

Що ведуть у тупик ночі.

Їх перетинають жінки,

Здрібнілі анни кареніни,

Котрим вибавлення від проблем

Гарантоване лише до ранку.

 

* * *

 

Шу?а, ?м?т асасида тиничли? орнайду, 

Шу?а, б?хит асасида ?ана?т орнайду.

Шунда? ?илип, алма д?ри?идин й?рг? ч?ш?п, иккиг? ?а? йерилиду.

Уни? йеримини б?хитлик аши?лар й?п ?ойиду

В? ??м ?зини? кона авитаминози?а ?ар?иш ейт?ан,

К?з йеши?а тун?у??ан ?авани к?рм?й ?алиду.

 

    * * *

 

І буде тиша кольору надії,

І буде спокій кольору щастя,

І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,

Його половинки з’їдять щасливі закохані,

І не помітять за гіллям заплаканої Єви,

Яка прокляла свій давній авітаміноз.

 

* * *

 

Ва?ит тузд?к а?иду

?? кона саатлардин а??ан ?ум к?би.

 

К?йдириду, ял?унлиниду, а?иритиду.

??, кейин жира?лишар – ерип

В? ??м де?из?а айлинип.

Шу?а хатирил?р дол?унида

Анда-мунда ?оду?уш тамаш?.

 

Хоп, б?с, бу уза??а созулмайду.

Ч?нки, ад?мл?р й?рд? туриду 

 

Тузи бар де?изида...

 

          * * *

 

Час просочується сіллю,

Як пісок із найдавнішого годинника,

 

Пече, випікає, ятрить.

А потім даленіє, розчиняється, – 

І стає морем,

У якому добре гойдатися

На хвилях спогадів.

 

Шкода тільки – недовго,

Бо люди мешкають на суходолі,

 

Де море – сіль...

 

* * *

 

М?ликил?р ??р?ачан ахма?ларни? ?нчисид? ?ал?ан, –

Х?ли? данали?и

Шуни??а иш?нд?риду.

 

* * *

 

Королівни завше діставались дурням, – 

переконує народна 

мудрість.

 

* * *

 

Номерлирини яд?а билиди?ан телефонлар?а

?ечким ног?йни к?т?рм?йди?ан ва?итта

Х?в?рлишим?н.

П???т шу ча?да улардин

К?птин бери а?ли?у? к?лг?н н?рсил?рни

А?лайс?н.

 

* * *

 

Дзвоню по телефонах,

Номери яких знаю напам’ять,

У час, коли ніхто не підніме трубки.

Тоді тільки можна у них почути те,

Що хочеш почути так давно. 

 

Уй?ур тили?а т?р?им? ?ил?ан Абдул?ан АЗНИБА?ИЕВ

Уйгурською мовою переклав Абдулжан АЗНАБАКІЄВ


 

 

Художній переклад – основа діалогу культур 

 

Така істина яскраво виявляється в унікальному поетичному феномені – творчості українських поетів Сергія і Тетяни Дзюби. У своїй філософській ліриці вони – дивовижно різні й водночас естетично і духовно поєднані, напрочуд цікаво доповнюють та продовжують одне одного. Це – настільки неповторна, невловима, чарівна магія, яка буквально заворожує, адже існує попри всі наші земні проблеми!

Вірші Сергія і Тетяни вже прекрасно перекладені відомим казахським поетом Ауезханом Кодаром. У Казахстані успішно вийшла їхня поетична книжка «Остання кочівля любові». Також надруковані книги Сергія Дзюби «Душа на обличчі» (казкова, пригодницька трилогія – три романи), веселий серіал для дітей «Потягуськи» (створений спільно з Іриною Кулаковською) та гостросюжетний роман-серіал «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер», написаний у жанрі іронічного детективу. 

Натомість Сергій Дзюба чудово переклав українською мовою добірки віршів казахських поетів Ауезхана Кодара і Нурлана Джилкішиєва, а також – прозу відомого казахського письменника Роллана Сейсенбаєва: в Україні вже надруковані книги Р. Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ» (переклали Сергій Дзюба та Олег Гончаренко) й «Мертві блукають пісками» (в перекладі Сергія Дзюби, Тетяни Сидоренко, Олега Гончаренка та Ярослава Савчина). А нині Сергій Дзюба переклав українською мовою добірку віршів уйгурського поета Абдулжана Азнабакієва. Сергій і Тетяна Дзюби вже тричі побували в Казахстані, в Алмати, й цікаво, тепло, душевно написали про свої незабутні враження від кожної з подорожей (всі вони опубліковані в книжці Сергія Дзюби «Замість щоденника. Міжнародна діяльність 2013-2019 років»). 

Наразі маємо добірки віршів Тетяни та Сергія Дзюби, котрі Абдулжан Азнабакієв переклав уйгурською мовою. Ці переклади справляють прекрасне враження! Перекладачеві вдалося передати уйгурською вишукану мудрість та доброзичливу душевність українців, чарівну неповторність їхніх модерних поезій, глибини любові, ніжності, проникливості. Справжня поезія, сповнена національного колориту та патріотичності. Водночас Абдулжан Азнабакієв переклав твори українців максимально точно, дуже близько до оригіналів. 

Безперечно, таке міжнародне співробітництво – надзвичайно важливе, адже взаємно збагачує наші літератури й культури, об’єднуючи народи. 

 

Алімжан Хамраєв,

головний науковий співробітник Інституту літератури

та мистецтва імені М. О. Ауезова

Схожі матеріали (за тегом)