|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 6:04 | 08.13.2020

Вірші українців перекладені уйгурською!

Приємна  новина надійшла з Казахстану, де добре знають та шанують творчість відомих українських письменників Тетяни і Сергія Дзюби. А тепер уйгурський поет Абдулжан Азнабакієв переклав вірші українців уйгурською мовою. Це – 70 переклад творів Сергія і Тетяни мовами народів світу.

Однак міжнародний проект, який викликав значний резонанс у багатьох державах, продовжуватиметься. Зокрема, незабаром з’явиться збірка віршів творчого подружжя з Чернігова киргизькою мовою. Готуються нові книжки Тетяни і Сергія арабської, перською, французькою, македонською…  

Уйгури – народ тюркського походження, це – корінний народ Східного Туркестану, тепер – Синьцзян-Уйгурського автономного округу Китайської Народної Республіки. Загальна чисельність уйгурів перевищує 10 мільйонів людей, які живуть також в інших тюркських державах, зокрема в Казахстані, як Абдулжан Азнабакієв – уйгурський поет і викладач із казахської мови та літератури. Уйгурська мова належить до карлукської (чагатайської) групи західної гілки тюркських мов.    

 

Сергей Дзюба 

 

* * *

 

Мәңгүлүкниң күмүч алиқинида

бир қизчақ

ай тариғи билән

тариниду

вә һәм назинин әйнәктин

өзиниң чирайини көрмәйду.

У йәрдә натонуш аялниң

көзи билән

қоруқлири намайән.

 

Сергій Дзюба

tyanchi

Озеро Тяньчі

* * * 

 

На сріблястій долоні вічності

маленька дівчинка

розчісує коси   

місячним гребінцем

і в примхливому люстерку

не бачить свого обличчя:

   

Там її погляд

і зморшки

незнайомої

Жінки.

 

* * * 

 

Чимәнликни, наванда у деңизға қечип кәтмисә,

тутувелишқа болар

аппақ ғар ташларниң

қучиғида қисилған

Һава аниниң көз йешидәк

жирақ аралда

музыка

маканини тапқан – 

Әркәк билән Аялни

яритиш үчүн.

 

* * *

 

На острові,

далекому, мов сльози Єви,

стиснутому обіймами

сліпучо-білих скель

так, що можна спіймати 

горизонт, якщо він не втікає у море,

 

знайшла прихисток

музика – 

щоб народити

Чоловіка

і Жінку.

 

* * *

 

Көп яшаңлар,

аз йезиңлар

һәм Көккә әйип сениңдә дәп

гуна артмаңлар.

 

* * *   

 

Живіть довго,

пишіть мало

і не звинувачуйте Небо

у гріхах.

 

* * *

   

Көзи яшқа миләнгән гөзәл:

кирпиклири

көз йеши мончақлири билән

һасан-һүсәнни сеһирлигән.

 

          * * *

 

Заплакана красуня: 

вії 

намистинками сліз 

прихилили 

веселку.

 

          * * *

 

Адәмләр,

тиничлиниңлара, өтүнимән –

Деңиз авазлирини аңлап қалай!

 

* * * 

 

Люди, 

будь ласка, тихіше – 

не чути моря.

 

* * *

 

Булуңдики гитара

бала кәби,

униңға тик туруш

қийин.

 

    * * *

 

В кутку гітара,

старенька-старенька,

як дитина,

стоїть важко.

Татьяна Дзюба

 

* * *

 

Вокзалниң вараң-чуриңи билән күн чекинди,

Вә һәм көләңкүләр түнниң булуң-пушқақлириға апиридиған

Рельслар охшаш узарди.

Улардин аяллар өтиду,

Майдиланған Анна Карениналар.

Уларға қийинчилиқлардин қутулуш үчүн

Пәқәт таң шәпиғиғичә имтияз берилгән.

 

Тетяна Дзюба

 

* * *

 

День відступив вокзальним гармидером – 

І тіні стали довгими, як колії,

Що ведуть у тупик ночі.

Їх перетинають жінки,

Здрібнілі анни кареніни,

Котрим вибавлення від проблем

Гарантоване лише до ранку.

 

* * *

 

Шуңа, үмүт асасида тиничлиқ орнайду, 

Шуңа, бәхит асасида қанаәт орнайду.

Шундақ қилип, алма дәриғидин йәргә чүшүп, иккигә қақ йерилиду.

Униң йеримини бәхитлик ашиқлар йәп қойиду

Вә һәм өзиниң кона авитаминозиға қарғиш ейтқан,

Көз йешиға тунҗуққан Һавани көрмәй қалиду.

 

    * * *

 

І буде тиша кольору надії,

І буде спокій кольору щастя,

І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,

Його половинки з’їдять щасливі закохані,

І не помітять за гіллям заплаканої Єви,

Яка прокляла свій давній авітаміноз.

 

* * *

 

Вақит туздәк ақиду

Әң кона саатлардин аққан қум кәби.

 

Көйдириду, ялқунлиниду, ағиритиду.

Һә, кейин жирақлишар – ерип

Вә һәм деңизға айлинип.

Шуңа хатириләр долқунида

Анда-мунда һодуқуш тамашә.

 

Хоп, бәс, бу узаққа созулмайду.

Чүнки, адәмләр йәрдә туриду 

 

Тузи бар деңизида...

 

          * * *

 

Час просочується сіллю,

Як пісок із найдавнішого годинника,

 

Пече, випікає, ятрить.

А потім даленіє, розчиняється, – 

І стає морем,

У якому добре гойдатися

На хвилях спогадів.

 

Шкода тільки – недовго,

Бо люди мешкають на суходолі,

 

Де море – сіль...

 

* * *

 

Мәликиләр һәрқачан ахмақларниң әнчисидә қалған, –

Хәлиқ даналиғи

Шуниңға ишәндүриду.

 

* * *

 

Королівни завше діставались дурням, – 

переконує народна 

мудрість.

 

* * *

 

Номерлирини ядқа билидиған телефонларға

Һечким ногәйни көтәрмәйдиған вақитта

Хәвәрлишимән.

Пәқәт шу чағда улардин

Көптин бери аңлиғуң кәлгән нәрсиләрни

Аңлайсән.

 

* * *

 

Дзвоню по телефонах,

Номери яких знаю напам’ять,

У час, коли ніхто не підніме трубки.

Тоді тільки можна у них почути те,

Що хочеш почути так давно. 

 

Уйғур тилиға тәрҗимә қилған Абдулҗан АЗНИБАҚИЕВ

Уйгурською мовою переклав Абдулжан АЗНАБАКІЄВ


 

 

Художній переклад – основа діалогу культур 

 

Така істина яскраво виявляється в унікальному поетичному феномені – творчості українських поетів Сергія і Тетяни Дзюби. У своїй філософській ліриці вони – дивовижно різні й водночас естетично і духовно поєднані, напрочуд цікаво доповнюють та продовжують одне одного. Це – настільки неповторна, невловима, чарівна магія, яка буквально заворожує, адже існує попри всі наші земні проблеми!

Вірші Сергія і Тетяни вже прекрасно перекладені відомим казахським поетом Ауезханом Кодаром. У Казахстані успішно вийшла їхня поетична книжка «Остання кочівля любові». Також надруковані книги Сергія Дзюби «Душа на обличчі» (казкова, пригодницька трилогія – три романи), веселий серіал для дітей «Потягуськи» (створений спільно з Іриною Кулаковською) та гостросюжетний роман-серіал «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер», написаний у жанрі іронічного детективу. 

Натомість Сергій Дзюба чудово переклав українською мовою добірки віршів казахських поетів Ауезхана Кодара і Нурлана Джилкішиєва, а також – прозу відомого казахського письменника Роллана Сейсенбаєва: в Україні вже надруковані книги Р. Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ» (переклали Сергій Дзюба та Олег Гончаренко) й «Мертві блукають пісками» (в перекладі Сергія Дзюби, Тетяни Сидоренко, Олега Гончаренка та Ярослава Савчина). А нині Сергій Дзюба переклав українською мовою добірку віршів уйгурського поета Абдулжана Азнабакієва. Сергій і Тетяна Дзюби вже тричі побували в Казахстані, в Алмати, й цікаво, тепло, душевно написали про свої незабутні враження від кожної з подорожей (всі вони опубліковані в книжці Сергія Дзюби «Замість щоденника. Міжнародна діяльність 2013-2019 років»). 

Наразі маємо добірки віршів Тетяни та Сергія Дзюби, котрі Абдулжан Азнабакієв переклав уйгурською мовою. Ці переклади справляють прекрасне враження! Перекладачеві вдалося передати уйгурською вишукану мудрість та доброзичливу душевність українців, чарівну неповторність їхніх модерних поезій, глибини любові, ніжності, проникливості. Справжня поезія, сповнена національного колориту та патріотичності. Водночас Абдулжан Азнабакієв переклав твори українців максимально точно, дуже близько до оригіналів. 

Безперечно, таке міжнародне співробітництво – надзвичайно важливе, адже взаємно збагачує наші літератури й культури, об’єднуючи народи. 

 

Алімжан Хамраєв,

головний науковий співробітник Інституту літератури

та мистецтва імені М. О. Ауезова

Схожі матеріали (за тегом)