72-річна мешканка Прохорів Ганна В’яла вишиває на полотні історію рідного села – з часів заснування до сьогодення. Надихнула жінку на таку незвичну ідею рідна донька Софія Карнаух, яка працює бібліотекарем у місцевому ліцеї. На її думку, звичайна книга – це надто банально, а от вишивка – давній тайнопис наших предків – це справжнє мистецтво, яке зробить книгу унікальною.

Семенівська майстриня-вишивальниця Ольга Селюкова перенесла на полотно і зробила з нього книгу творів про рідний край поета із села Тимоновичів Сергія Петрусенка.

У будинку 70-річної Надії Мороз, яка мешкає у селі Піски, що на Бобровиччині, – веселе різнобарв’я, яке створюють вишивані речі – рушники, скатертини, покривала, подушки, ікони… Оселя-вишиванка, інакше не назвеш. Справжня майстерня, де у кожній кімнаті панує український колорит. У чоловіка пані Надії теж своя «кузня», але на подвір’ї і в гаражі.

Швидко працюють тоненькі пальчики, підбираючи ниточки, вміло вплітають їх у красивий візерунок. 14-річна Аліна Ярмак з Осокорівки, що на Бобровиччині, вишиває рушник – символ нашої неньки-України. Ясні очі поглядають у бік захопливих поглядів. Захопливих не лише через те, що робота складна для підлітка, а насамперед через особливість дівчини, яка вправно працює лівою рукою. Чи була б вона шульгою, якби не вирок, що поставили дитині у лікарні після народження – парез Ерба-Дюшенна, невідомо. Та головне, що Алінка займається улюбленою справою попри функціональні обмеження – вишиває і випікає торти й тістечка на будь-який смак.