Вперше село Золотинка згадується у 1624 році під назвою Золотинська Слобода, яка в ті часи належала Борису Грязному. За ним же перебувала і в 1628 та 1638 роках. Так Подимний реєстр у 1638 році фіксує у Золотинці 6 «димів», а також те, що село «Лежитъ надъ річкою Золотинкою», від якої і походить назва населеного пункту. Та самі золотинці говорять, що назва річки, як і назва їх села, пішла ще від пана Золотинського, якому тут все належало. Більше того, говорять, що пан цей був не з бідних.

«Люди говорили, що недалеко від села стояв панський шинок, – розповідає завідувач Золотинського будинку культури Ольга Селюченко, яка тривалий час записувала історію Золотинки з вуст місцевих старожилів. – Там і досі находять монети. Також розповідали, що навіть Катерина ІІ проїздила мимо нашого села. Легенд і розповідей дуже багато. Багато заїжджих у нас панське золото шукають. Мало не щодня під селом ходять з металошукачами. І бувало, що знаходили старовинні монети. У нас тут знайшов один монету, виставив її на продаж в Інтернеті. Йому подзвонили і запропонували 700 гривень. Він і продав. Та уявіть собі, яке було його розчарування, коли вже за день йому подзвонив інший покупець і запропонував дві тисячі доларів за вже продану монету. Ось як буває».

Марія ПУЧИНЕЦЬ