Дмитра Блауша більше знають як успішного молодого політика і соратника головного «радикала» країни Олега Ляшка. Нині Блауш є заступником голови Чернігівської обласної ради, а також засновником благодійного фонду «Добродія».

У селі Піски Бобровицької громади у місцевому фермерському господарстві «Незалежність» росіяни облаштували «стоянку» – розмістили свою техніку на ураження «Точка У», а навпроти, на території іншого господарства, встановили «Бук». Самі військові робили кулеметні гнізда та укриття з мішків із борошном та соняхом. Їли ж свиней, яких у господарстві тримають для власних потреб.

Ірина Мороз – офіцер відділу психологічного забезпечення управління МПЗ ОК «Північ». Будівельник за фахом, вона раптом кардинально змінила своє життя – стала солдатом Збройних Сил України. Пані Ірина багато їздила в АТО/ООС. А коли за божевільним наказом недолугого російського диктатора путіна розпочалася повномасштабна війна, і навіжена орда кацапів поперла на Чернігів, жінка стала на захист міста разом зі своїми бойовими побратимами.

Сергій Пасєвін із Шевченкового та Володимир Степка з Харкового, що на Талалаївщині, – цивільні чоловіки, які 27 лютого разом з іншими односельцями намагалися затримати російського офіцера в Харковому.

Віктор Прокопчук із села Кинашівка Борзнянської громади – один із героїв, які боронили Чернігів з перших днів повномасштабної війни.

Авдіївка – невелике село Куликівської громади, яке стоїть на березі мальовничої річки Десна. В лютому-березні 2022 року воно знаходилося на «дорозі життя». Нею чернігівці втікали від ракет, бомб, куль та «Градів», якими обстрілювали місто російські загарбники.

60-літній чернігівець Олександр Чаус під час навали російської орди увесь час мешкав із дружиною Наталією та 87-річною тещею в мікрорайоні Бобровиця.

Робота медика рятувальної служби полягає в основному в тому, щоб контролювати стан працівників і у разі необхідності надавати їм допомогу.

Під час бойових дій на Чернігівщині освітній процес у школах зупинився або перейшов у дистанційну форму. Проте в цей нелегкий час був один начальний заклад, який став місцем незламності, місцем психологічного відродження як для дітей, так і для їхніх батьків. У Стольному директорка школи і педагоги вирішили відкрити двері школи і проводили хоча й короткі, але звичні уроки. Було страшно, але в той час колектив розумів, що дітям потрібно відволікатися від жахів війни, і вони вийшли працювати, зробивши все, щоб подарувати спокій дітям.

У лютому-березні 2022 року Чернігівська центральна районна лікарня опинилася на рубежі лінії оборони.