Ольга Шило вже 18 років працює листоношею в селі Сухиня Бобровицького району.

Село Мурав’ї, яке знаходиться за 5 кілометрів від Грем’яча, – не лише найпівнічніше село України, але й, мабуть, одне з найбільш ізольованих поселень.

З кожним роком, на жаль, їх, корівок, все менше і менше. Навіть не у кожному селі ще є череда. Якісні молочні продукти домашнього виробництва не щодня і купиш сьогодні. Певно, через кілька років ми забудемо їх і смак. Лідія Бурдай із Юрківців на Талалаївщині – одна із тих, для кого корова – єдине джерело «живої копійки» для сім’ї.

Історія Світлани Михайлівни Пелюх із села Кувечичі Чернігівського району може слугувати сценарієм для телевізійного телесеріалу.

Майже піввіку Марія Луківна пропрацювала на фермі. Свою трудову біографію розпочала ще дівчам – у п’ятнадцять років.

Село Грем’яч – не просто офіційна крайня північна точка України, але й межа сусідства двох народів – українців та росіян.

У селі Глузди Куликівського району сьогодні зустріти на вулиці людей досить складно. Це колись тут вирувало життя, вулицями бігали діти, працювала школа та клуб. Зараз у селі – тиша, бо живе тут небагато люду, переважно приїжджі дачники. По суті, Глузди є хутором, але так було не завжди.

Побачити в наш час живого коня, як, власне, і корову, стає все більшою рідкістю.

Несправедливий розподіл земельних наділів призвів до того, що селяни з Сиволожа посварились між собою. Щоб порозумітися і знайти вихід із ситуації, найактивніші з них ініціювали схід села.