Дмитра Блауша більше знають як успішного молодого політика і соратника головного «радикала» країни Олега Ляшка. Нині Блауш є заступником голови Чернігівської обласної ради, а також засновником благодійного фонду «Добродія».

Супи та борщі, які можна просто покласти у кишеню, а ще вакуумовані сушене м’яско, ковбаски, солоні огірочки та копчені реберця. Усе це варвинські волонтери виготовляють для наших захисників.

Ще минулого року чернігівці, як і увесь український народ, довели, що коли ми об’єднані – ми непереможні. І якщо в лютому ми об’єдналися, щоб допомагати військовим, то сьогодні містяни об’єднуються для допомоги тим, чиї будинки зруйнували рашисти.

Прохорський ліцей Комарівської громади, що на Ніжинщині, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перетворився на потужний волонтерський хаб.

У селі Піски Бобровицької громади місцеві жителі, яким довелося в лютому-березні дізнатися, що таке «русскій мір», активно допомагають нашим Збройним силам, які воюють на Східних рубежах. Понад місяць люди збираються в місцевому будинку культури щодня і плетуть маскувальні сітки. Свою роботу почали не так давно, але планують робити їх стільки, скільки буде потрібно.

На Варвинщині жителі Гнідинцівського старостинського округу з перших днів повномасштабного вторгнення допомагають військовим, переселенцям та постраждалим від російської агресії мирним жителям з різних регіонів України. А в березні минулого року місцева тероборона затримала російського військового, який відбився від своїх після того, як наші військові розгромили ворожу колону під Срібним.

Посильно допомагати нашим захисникам – для свідомих українців нині це норма життя. Люди в усій Україні збирають кошти, шиють, варять, печуть, консервують, власноруч виготовляють різноманітні прилади та речі, необхідні на фронті. Для багатьох українців волонтерська робота стала своєрідним обов’язком, який вони взяли на себе за велінням своїх гарячих сердець. Як і наших воїнів на рубежах, так і наших волонтерів уже не зможе зупинити ніщо – до ПЕРЕМОГИ!

У селі Топчіївка та Серединка місцеві жінки організували швейний міні-цех. Майже щоденно в місцевому будинку культури вони шиють зі старих пальт устілки для військових. За ввесь час їх роботи вже відправили понад 180 пар устілок на фронт.

60-літній чернігівець Олександр Чаус під час навали російської орди увесь час мешкав із дружиною Наталією та 87-річною тещею в мікрорайоні Бобровиця.