|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 0:54 | 07.16.2024

Буяє новий сад, відроджується школа

Село Новий Биків Новобасанської громади пережило 33 дні окупації. 33 дні безпросвітної темряви, мародерства та дикунства з боку представників армії «визволителів». Як і належить дикунам, свої основні бази вони розташували в будинку культури, дитячому садочку та школі, а оскілки остання збудована у П-подібній формі, то сховали на подвір’ї школи ще й техніку.

Довго оговтувалась після російського чобота кузня науки, багато чого треба ще дороблювати, та, як не дивно, окупація, її наслідки тільки згуртували колектив і його вихованців. Нині школярі – активні учасники та творці сучасної історії, відродження якої вони розпочали з нового саду, з чистого листа.

 

Зранена, але нескорена

 

Поранена та розграбована – такою постала перед очима педагогів, батьків і школярів Новобиківська школа після 33 днів окупації, яка тривала з 27 лютого по 31 березня. Російські дикуни облюбували її одразу як тільки зайшли в село, адже школа розташована обабіч основної дороги, до того ж через П-подібну форму її стіни стали надійним прихистком для важкої техніки окупантів.

«По цій дорозі йшло три колони ворожої техніки, тож вікна від дороги полетіли в перший день, – пригадує директор загальноосвітнього закладу Наталія Вовк. – Буквально у перший вечір з крайніх класів вони повиносили оргтехніку, а в підвалі школи облаштували сховок».

788765676566545

До фасаду руки ще не дійшли

 

Сліди, які по собі залишили ординці, видно і через два роки. Школа зранена, залатана, але нескорена. Нескорена, бо буквально у перші ж дні звільнення села педагоги та небайдужі новобиківці зібрались, аби очистити храм знань від «гімалаїв» непотребу.

«Все, що було в класах, перемішане зі склом, сміттям та речами, награбованими в селі. Дуже довго в школу приходили люди в пошуках своїх речей, – розповідає керівниця закладу. – Не залишилося жодного вцілілого класу, жодного цілого вікна…».

Були і прямі попадання в приміщення, і отвори навиліт, а міжкімнатні стіни просто не трималися й хиталися від найменшої вібрації. За два роки завдяки допомозі благодійників, за активної участі педагогічного колективу і вихованців вдалося відремонтувати коридори, найбільш пошкоджені класи. Новобиківська школа потрапила у 12 шкіл України проекту «Сміливі відновлювати». Попри те, що зроблено чимало, не менше залишилося зробити. Пані Наталія сподівається, що в цьому році завдяки благодійникам будуть завершені внутрішні роботи. Потребує уваги і фасад, через пошкодження якого руйнуються стіни. В деяких місяцях протікає дах.

 

Учні, садівники, волонтери

 

Та все ж надія на доведення школи до ідеалу є. Над її реалізацією працюють всі, зокрема і вихованці навчального закладу.

«У нас дуже активні діти, – хвалиться своїми підопічними Наталія Вовк. – Нещодавно діти, педагоги і батьки брали участь у проекті «Школи – зони безпеки». Учні визначали небезпечні місця у школі і під це виграли проект. Нам надали кошти, за які ми поставили паркан, умеблювали три класи і встановили відеоспостереження. Зараз діти братимуть участь ще в одному проекті, не сидять склавши руки, а долучаються до відродження школи».

До речі, діти у Новобиківському навчальному закладі не лише активні, але й дуже ввічливі. Автор публікації відчув це особисто, адже зайшовши до школи, я не зустрів жодної дитини, яка б не привіталась. Та й патріотизм тут, треба зауважити, не на останньому місці – школа стала своєрідним волонтерським хабом, де діти разом із дорослими допомагають ЗСУ виборювати вільну Україну. У тому, що з школярів виростуть гідні громадяни, немає сумніву, бо в школі їх привчають до праці, що у наш час також є великою рідкістю.

 

Головне – не сидіти склавши руки

 

Садоводи з Ніжина Василь Река та Віталій Кисіль відкрили для учнів Новобиківської ЗОШ двері у світ природолюбства й садівництва. Приставши на пропозицію місцевої активістки Тетяни Ситник, вони разом із підопічними Наталії Вовк заклали поруч зі школою новий сад. Цієї весни обоє садівників радіють приросту.

«Дерева дали колосальний приріст, – не може натішитись результату Віталій Кисіль. – Секрет полягає у правильності посадки та своєчасному догляді. Яму під посадку готували глибиною близько одного метра і ще один метр у ширину».

На подвір’ї навчального закладу рясніють зеленню та цвітом яблуні, груші, персики, абрикоси, черешні та шовковиці.

Новий сад як символ відродження – таким його сприймають учні та педагоги школи.

Директорка навчального закладу Наталія Вовк каже, що не очікувала таких результатів.

«Всі дивувались: навіщо такі великі ями копати для такої маленької рослини? – каже жінка. – Оце було дерево однорічка, а вже такий приріст, що наступного року воно дасть плоди».

Та головне в цій історії – не приріст і не плоди, а любов до садової справи, яку прививають дітям. Тому Віталій Кисіль тут частий і бажаний гість – він навчає не лише як правильно висаджувати молоді дерева, але і як за ними доглядати, як правильно робити прищепи, вчить розуміти дерево не як предмет, а як щось живе.

675764575676453

Віталій Кисіль, Василь Река і Наталія Вовк поруч із дворічним персиком

 

Живі тут не лише дерева, а й квіти – не одну трояндову алею заклали випускники закладу і не одну добру справу зробили для рідної школи.

32452345346546756745

Ось, наприклад, нещодавно діти виграли ще один грант – на встановлення восьми спортивних тренажерів. Керівництво місцевої громади надало необхідні матеріали та техніку для облаштування зеленого поля під тренажери.

546564753456455

Готують майданчик для тренажерів

 

«У планах, – каже Наталія Вовк, – виграти проект «зелений клас», який передбачає проведення уроків та позакласних заходів на вулиці під критою сценою».

Вірить, що вдасться і це. Адже головне – не сидіти склавши руки.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Схожі матеріали (за тегом)