|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 14:57 | 07.24.2024

Майстри судових похоронок

Те, як троє суддів мільйонерів Бобровицького районного суду намагались ще на підготовчій стадії і без дослідження доказів нашвидку «спустити» справу Олега Олешка, наштовхнуло на думку ознайомитись із крайніми рішеннями за участю цих самих суддів. Під час перегляду судових реєстрів вдалося натрапити на цікаву історію з корупційним присмаком.

Обвинувачена у корупційних правопорушеннях тоді ще депутатка Бобровицької міської ради Валентина Швитай мала 100-відсоткові шанси розділили всю повноту відповідальності перед законом по восьми зафіксованих правоохоронцями фактах, однак судді технічно «злили» справу шести із них, закривши її за терміном давності. Нижче ми розкажемо, як відточується похоронна майстерність бобровицької Феміди.

 

3253453546465555

У грудні 2022 року Валентину Юріївну Швитай звільнили з посади спеціаліста відділу архітектури Бобровицької міської ради. Офіційно – у звʼязку зі скорочення посади. Не погодившись з цим рішенням, Валентина Швитай звернулася з судовим позовом до Київського окружного адміністративного суду і просила визнати рішення Бобровицької міської ради, яким скоротили займану нею посаду, протиправним.

Пані Швитай, будучи ще й депутатом Бобровицької міської ради, при підготовці позову в процесі збору необхідних матеріалів та доказів використала свій депутатський мандат та владні повноваження з метою відстоювання та захисту своїх приватних інтересів. Зокрема, депутат Швитай направила 8 депутатських звернень до органів місцевого самоврядування, комунальних закладів, медичних установ з вимогою надати ту чи іншу інформацію та документи, які стосувались її скорочення та були згодом використані нею у процесі звернення до суду.

За заявою Бобровицької міської ради правоохоронці з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Національної поліції України області склали відносно Валентини Швитай 8 протоколів. Всі вони підпадали під розділ корупційних правопорушень за вчинення нею, як депутатом, дій в умовах реального конфлікту інтересів, який виник під час видачі та підписання депутатських запитів про надання копій завірених документів і подальшого їх використання в особистих інтересах. Справи передали до суду і, виходячи з судової практики, всі вони мали б бути задоволені. Шість протоколів розглядала суддя Валентина Бойко, ще два протоколи досі розглядає суддя Людмила Демченко, яка є керівником Бобровицького районного суду.

Ту гру, яку розгорнули на суді у Валентини Бойко, сміливо можна назвати класикою суддівського епістолярного жанру, яка неможлива без участі суду як сторони. Валентина Швитай, очевидно, усвідомлюючи наявність залізобетонних доказів її вини, вирішила затягувати розгляд справи, адже у адміністративного матеріалу за частиною 2 ст. 172-7 КУпАП є строк давності, і складає він шість місяців. Тобто, якщо за пів року вину обвинуваченого не довели, то справу закривають за терміном давності. Виходячи з судових рішень, саме на це і зробила ставку Валентина Швитай, затягуючи розгляд адміністративної справи по суті, шляхом подачі численних формальних клопотань. Спочатку вона абсолютно безпідставно клопотала про перенесення розгляду справи до столичного суду, потім не приходила на засідання нібито через хворобу на ковід. Зрештою, в кінці справи взагалі клопотала про відвід судді, який на диво задовольняють, а справу передають відомій нам судді Наталії Булизі. Коли ж настав час «Че», то суддя Булига виносить рішення закрити об’єднане провадження у справі «у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення на неї адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст. 38 КУпАП».

Таким чином, пані Швитай, заручившись пасивною позицією суду, домоглася закінчення граничного 6-місячного строку на притягнення її до відповідальності, в результаті чого справа, яка мала беззаперечні докази, просто розвалилась.

Як ми вже зауважували вище, об’єднана справа по ще двох протоколах перебуває на розгляді у судді Людмили Демченко, яка є керівником Бобровицького районного суду. Сподіваємось, що цього разу справу розглянуть в межах належних термінів, а Бобровицький районний суд не буде театром домовленостей, бо так недалеко і до «Судів Лінча». До речі, в США «Закон Лінча» (Lynch law lynching) кваліфікував прямі суди місцевих громад як «вид північноамериканської народної юстиції без формального та регульованого законодавством слідства». Місцеві громади були переконані в нездатності влади зупинити злочинність, тому самі карали порушників закону. Непогана, між іншим, ідея, бо якщо влада виборна, то чому суддів призначають, а не обирають?

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Схожі матеріали (за тегом)