Тож 12 випускників 1969 року зібралися на свій післяшкільний ювілей у Бобровиці. Тут і для пам’ятної згадки сфотографувалися.

Спогадами ж ділилися за святковим столом у кафе. Кожен про себе – кількома фразами в ході веселої бесіди. Здебільшого ж згадували незабутні  і веселі історії з безтурботних шкільних років, починаючи аж з першого класу. 

З учителів найчастіше називали класного керівника Арсена Григоровича Мельниченка – дивакуватого, але справедливого і багатогранного педагога, в котрого на першому місці справді була школа і учні. Три випускниці 69-того обрали непростий трудовий шлях вчителя. На жаль, Ніна Сарана першою з однокласників ще молодою пішла з життя через тяжку хворобу. А Світлана Білим й досі працює в Новобиківській школі, - філолог і класний керівник. Третя учениця Арсена Григоровича Діана Мороз (дівоче прізвище Тулиголовець) не так давно вийшла на заслужений відпочинок з посади завідувачки дитячим садочком.

Серед випускників-ювілярів є інженер, бухгалтер, медсестра, оператор технологічних установок, кухар, продавці, водії, представники інших професій. Рятував людство від наслідків Чорнобильської катастрофи Павло Коломієць, нині – військовий інвалід.   

Головне ж, усі, хто зібрався на ювілейну зустріч, вже залишили на землі добрий слід своєю роботою, своїми дітьми і внуками, а Рая Тулиголовець - в очікуванні правнуків.  

Не розгубили вже літні випускники школи на крутих дорогах долі й  життєвого оптимізму, почуття гумору, зберегли і відданість шкільній дружбі.

Серед однокласників є й подружня пара – Петро і Люба Бурим, котрі вже 44 роки разом, виростили двох синів, мають троє внучат. Петро продовжує працювати у товаристві «Земля і воля», а Люба за віком і за станом здоров’я вийшла на пенсію. 

Згадали на ювілейній зустрічі й тих однокласників, яких уже немає на цьому світі – дев’ятеро покійних. Втім, їхнє життя продовжується в тому, що вони зробили на цьому світі.

На зустрічі однокласники виявили бажання зустрічатися надалі щороку. Може, й Озерянська школа після  50-річного ювілею закінчення нашого навчання колись гостинно прийме нас і в своїх стінах. Правда, того приміщення, де навчалися в кінці 60-х, давненько немає, на його місці нова сучасна споруда, але назва школи все ж залишилася  в наших атестатах зрілості. 

Григорій Войток,  

випускник Озерянської школи 1969 року, член Національної спілки журналістів України, письменник