|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 13:02 | 06.20.2024

Медики Шусти: мама Світлана і дочка Діана

Світланка ще з самого дитинства любила «лікувати» ляльок, гралася з подружками «в лікарів». Лікували одна одну та іграшки: перев’язували подряпини, прикладали до імпровізованих ран листки подорожника, витягували скабки та готували смачні малинові «мікстури».

З роками любов до професії медика, складної й багатогранної, що поєднує в собі особливі вимоги до професіоналізму, надзвичайну відповідальність та високі прояви милосердя й гуманізму тільки посилювалась, адже понад усе дівчина хотіла допомагати людям. Таким, як, власне, і її батьки, котрі все життя тяжко трудилися на колгоспній роботі – батько Іван Васильович спочатку працював механізатором, затим бригадиром тракторної бригади, а мама Августина Миколаївна – дояркою на фермі, надбавши натомість за свою роботу хіба що ревматизм, що скручував натруджені селянські руки, остеохондроз, радикуліт та інші хворобами, що дочасно нагинали колгоспникам спини. Тому після закінчення Коломійцівської десятирічки Світлана Ременюк відразу ж вступила до Ніжинського медичного училища. А після отримання диплома за спеціальністю медичної сестри поповнила лави носівських медиків.

 

Для хворих процедур доволі

 

З тих пір минуло вже три з половиною десятки років, а Світлана Іванівна, як і тоді, на початку свого професійного шляху, працює в кабінеті фізіотерапії, виконуюючи багато різних лікувальних процедур, як-от ультразвук, УВЧ, парафін, електрофорез, ампліпульс, магнітотерапію, що ефективні при викривленні хребта, після переломів та інших травм. Жінка паралельно освоїла й лікувальний масаж, який сьогодні особливо затребуваний – адже наразі багато хворих різного віку страждають на захворювання хребта й кінцівок, потерпають після задавнених травм, операцій тощо.

ssup1

Жінку особливо непокоїть, що наразі значно «помолодшали» хвороби, що раніше частіше вражали людей старшого віку – остеохондроз, артоз, артрит, почастішали випадки сколіозу та інших хвороб опорно­рухового апарату в дітей. Малорухливий спосіб життя, телевізори, комп’ютери й гаджети, неправильна постава за партами, важкі рюкзаки з підручниками зробили багатьох школярів потенційними пацієнтами Світлани Іванівни, котра спільно з лікарями докладає неймовірних зусиль, аби побороти ці прикрі недуги.

 

Надійний помічник лікарів

 

– Світлана Іванівна вже багато років є моїм надійним фаховим помічником, адже, крім медикаментозного лікування, багато значить ще й фізіотерапія, – розповідає сімейний лікар, педіатр Лідія Близнюк. – У нас з нею абсолютне порозуміння у будь­яких професійних питаннях. Буває, що вона й сама пропонує пацієнту якісь додаткові процедури. Жінка постійно удосконалює свій професійний досвід, цікавиться новинками фізіотерапевтичного лікування з літератури та інтернету, спілкується зі своїми колегами з інших медичних закладів з приводу запровадження тих чи інших методик тощо.

– Професійна майстерність Світлани Іванівни багато значить і для моїх хворих, яких, на жаль, немало з різними недугами. А ще – люди з інвалідністю, військові з пораненнями і контузіями, – розповідає лікар-травматолог-ортопед Олександр Володимирович Швецов.

Такої ж думки високопрофесійний лікар-хірург, хірург-онколог та лікар УЗД Руслан Валентинович Шульга (ще будучи генеральним директором КНП «Носівська ЦРЛ ім.. Я. Примака» зробив ремонт фізіотерапевтичного кабінету та придбав новітнє обладнання), невропатолог Лідія Сергіївна Радченко, завідуючий хірургічним відділенням Олександр Васильович Драга, педіатр Тамара Олександрівна Васько, ортопед-травматолог Максим Миколайович Улько, сімейні лікарі-терапевти-педіатри. Турбується, щоб завжди були в наявності всі медикаменти, а всі, хто приходить до неї на прийом, почувалися комфортно…

– Я багато років була лікарем фізіотерапевтичного кабінету, – розповідає лікар-терапевт Ніна Іванівна Сухарєва, – на моїх очах зростала професійна майстерність Світлани. Тому зараз я направляю до неї своїх пацієнтів, знаючи, що вона відповідально та професійно виконає кожну процедуру, аби покращити роботу органів шлунково­кишкового тракту, печінки, серця тощо.

 

Не ліками єдиними

 

Про Світлану Іванівну завжди вдячно відгукуються й пацієнти.

– Для багатьох ветеранів міста й району, у яких мізерна пенсія, порятунком є лікування опорно­рухового апарату масажем, адже на придбання медпрепаратів грошей вистачає не завжди. Й тут на допомогу приходить Світлана Іванівна. Після її оздоровчого масажу стає неймовірно легко й приємно: голова свіжа, повертаються сили, жвавішають рухи, – розповідає ветеран Укрпошти Олександр Олексійович Кулага біля дверей кабінету фізіотерапії. На собі відчув, адже двічі на рік проходжу тут сеанси лікувального масажу.

– Наші лікарі разом з працівниками кабінету фізіотерапії ставлять на ноги найтяжчих хворих. Їхні серця наповнені любов’ю до тих, кому нестерпно болить, разом з ними вони також переживають їхні недуги й страждання. А ще ці люди дарують свою турботу, доброту й душевну ніжність, цінують життя й здоров’я кожного свого хворого й піклуються, аби той здоровим повертався до рідного дому, до своєї родини, – підключається до розмови голова Організації ветеранів Носівської ОТГ, член ради Організації ветеранів України Олександра Олександрівна Ляшенко.

 

«Аби більше недуг долати, треба освоювати додаткові спеціальності»

 

dsup2Так вважає Діана, донька Світлани Іванівни, котра пішла в медицину маминою стежиною. Дівчина свого часу вступила до Української медичної стоматологічної академії, пройшла інтернатуру, працюючи одночасно і лікарем­педіатром, і медичною сестрою в Полтавській обласній дитячій лікарні. А ще освоїла у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика другу спеціальність – дитячий дерматолог. Одержаними в цих престижних закладах фаховими знаннями, світлим розумом та добрим серцем молода спеціалістка допомагає дітям долати їх тяжкі недуги, разом з колегами рятуючи здоров’я та життя своїх маленьких пацієнтів. Мама неабияк пишається доньчиним вибором, адже й сама не на словах дуже добре знає, як важливо не помилитися, обираючи собі професію до душі, керуючись при цьому не лише розумом, а й серцем.

Світлана Іванівна пишається донькою Діаною і сином Дмитром, який закінчив економічний факультет і податкову магістратуру Національного аграрного університету. Продовжив батькову благородну справу – успішно фермерує. Радів би Микола Іванович за влаштованість дітей у житті, але передчасно пішов з життя. Бережуть його світлу пам'ять достойні дружина і діти.

 

Микола КОХАН, фото Юрія Бережняка

Схожі матеріали (за тегом)