|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 20:19 | 05.21.2024

Керівна трійка (справа наліво): Костянтин П’ятковський, Ірина Скиба, Роман Сорока Керівна трійка (справа наліво): Костянтин П’ятковський, Ірина Скиба, Роман Сорока

Кожна людина несе по життю свій хрест

Хто  б що не казав, але чи не найтяжча  Господня ноша у лікарів та інших служителів охорони здоров’я й життя людей. Адже вони клятвено відповідають перед людством і Небом за найцінніше, що є на землі.

Ця безцінність значно зростає, коли на державу й суспільство навалюється страшна біда: загальна епідемія чи війна, а трапляється й разом узяте. Саме в найстрашнішій ситуації довелося Костянтину П`ятковському очолити Бобровицьку опорну лікарню, хоча мав хорошу стабільну роботу і в Ніжині, користується  великим авторитетом серед багатьох пацієнтів.Та  Бобровиці потрібен був  досвідчений  і високо фаховий лікаря-організатор. І Костянтин Олександрович  погодився.    

Колектив йому сподобався, от тільки не вистачало досвідчених лікарів  у всіх відділеннях.  Заманити таких в Бобровицю з інших медичних закладів – майже не реально, передусім через відсутність житла. Тож новопризначений генеральний директор опорної лікарні вирішив зробити ставку  на молодь.

- Чув серед колег області, що вони не горять бажанням поповнювати колектив молодими лікарями без практичного досвіду, - ділився кадровими секретами Костянтин П`ятковський. – Я ж нікому не відмовив, хто виявив бажання проходити в нас інтернатуру, потім і працювати в нашій лікарні. З кожним проводив розмову фахову й душевну. Розмовляли з колегами-початківцями  й мої заступники Ірина Володимирівна Скиба та  Роман Федорович Сорока. І чи так Небо нам посилало, чи й збіг обставин, що по кожному кандидату наші думки були одностайними. Я був новачок у цьому колективі, а названі заступники працюють в Бобровиці по двадцять з гаком років, «просвітили» своїм внутрішнім «рентгеном» не одного  молодого колегу, пам’ятають, як і хто  з них приживався в колективі, а хто і з яких причин   швидко їхав далі. Ті молоді кадри, яких ми прийняли в колектив за останні три роки, працюють у нас. Втім, вони самі можуть пояснити, що їх тут тримає.

Скажімо, Наталія Носенок чернігівчанка, а роботу акушера-гінеколога знайшла в Бобровиці по Інтернету, де її радо зустріли. Невдовзі оволоділа фахом  ультразвукової  діагностики (УЗД), одержавши відповідний сертифікат, проводить   вагітним жінкам УЗД.  

DSC08766 1

Акушер-гінеколог, ультразвуковий діагностик Наталія Носенок

 

- У обласних і столичних лікарнях не так швидко допускають до самостійної відповідальної роботи, - пояснила причини такого вибору місця роботи Наталія Олександрівна. – До того ж, у Бобровиці на належному рівні оснащене пологове відділення, є всі можливості для так званих партнерських пологів – у присутності чоловіка. Відділення завчасного готує  майбутніх батьків до таких пологів, чоловік породіллі проходить відповідне навчання, одержує поради від лікарів, як і коли підключатися до заспокоювання дружини, що дає змогу лікарям більше своєї уваги зосереджувати на пологах, вчасно відреагувати на раптові ускладнення пологів. До нашого відділення привозять породіллі не лише з Бобровиці  чи ближньої Новобасанської громади, й з Носівки, Згурівки та інших населених пунктів. І я, молодий лікар, завжди в роботі, а головне – завжди є в кого спитати, коли стикаюся з чимось не дуже відомим. Чула від молодих колег, що у великих лікарнях складніше одержувати поради від досвідчених наставників. Видно, побоюються конкуренції.

DSC08737 1

Невропатолог, лікар з надання допомоги паліативним хворим Катерина Губар

 

Подібної думки дотримується невропатолог Катерина Миколаївна Губар,  родом з Ріпок, закінчила Полтавський медичний університет, хотіла влаштуватися на роботу якнайближче до рідного дому, он і  Чернігів недалеко. На її ж запит,  відмовили три лікарні, Бобровицю підказала студентська подруга, сказала, що новий генеральний директор опорної лікарні приймає на роботу молоді кадри, підказала електронну адресу. З 1 лютого 2022 року молодий лікар у штаті лікарні, швидко влилася в чужий донедавна колектив.

- Недовго терзала себе  побоюванням, до кого звертатися за допомогою, коли відчувала, що одержаної в університеті теорії замало, якщо  опиняєшся перед тяжко хворим пацієнтом, - згадувала Катерина Миколаївна. – Геть відігнав від мене побоювання колега-наставник Олег Володимирович Воронов, завжди заклопотаний. Але підказати, дати слушну пораду, - час знаходив. Невдовзі була вже глибоко переконана, що в нашій лікарні взагалі є до кого звернутися за порадою, бо тут унікальний, фаховий і доброзичливий колектив.  Відчуваю, нам під силу лікувати навіть інсульт, але згідно з лікувальним регламентом та розробленим МОЗ маршрутом доставки хворих,  ми повинні відправляти хворих з таким діагнозом в Ніжин чи й Чернігів, а для нас найважливіше – правильно визначити діагноз. Якщо ж стан  пацієнта опиняється на межі між життям і смертю – кидаємося рятувати його, незважаючи на кимось написані регламенти й протоколи.   До того ж, наша лікарня має тісні зв’язки з фахівцями  Чернігова і Києва.

DSC08710 1

Дерматолог-венеролог, завідуюча кабінету довіри Оксана Коломієць

 

Після проходження практичного навчання інтерном, залишилася працювати дерматологом-венерологом Оксана Коломієць. Керівництво опорної лікарні швидко помітили в ній відданість обраному фаху, уважне ставлення до пацієнтів й, можна сказати, щоденне підвищення практичного досвіду, настирливе вивчення новинок в медицині, передусім із семінарів, що регулярно проходять з допомогою Інтернету. Старанну молоду лікарку призначили заодно завідувачкою кабінету довіри. Незважаючи на молодий вік і невеликий ще практичний досвід, пацієнти з цими недугами довіряють Оксані Василівні, багато з них  дякують їй    за фахову допомогу, корисливі результативні поради. Тобто, кабінет довіри виправдовує свою назву.

DSC08756 1

Хірург-інтерн Анна Терещенко

 

Тендітна Анна Терещенко з родини військових  проходить інтернатуру теж у Бобровиці, готується працювати хірургом. За участі й допомозі наставника, генерального директора лікарні Костянтина Олександровича, зробила вже кілька нескладних хірургічних втручань.  Тобто, на практиці відчула, яка це відповідальна й тяжка фізично праця. Водночас на кожній операції, навіть коли асистує хірургу-наставнику, відчуває радість від того, як на її очах і при її допомозі, стає легше хворому. Сама ж наперед знає, що у хірургів до стану свого здоров’я черга доходить в останню хвилину, коли на ногах насилу тримається й руки нестерпно  болять. Але молоду лікарку це не лякає. Її вибір осмислений і непохитний. Не менш важливим для неї є й те, що потрапила в дружній і доброзичливий колектив.

IMG 0440 1

Хірург-інтерн Олександра Панчук

 

Рік було виповнилося Сашуні Каравацький, коли помер її дідусь Дмитро Михайлович, відомий у Бобровиці хірург. А вже в п’ятому класі дівчинка зацікавилася професією дідуся, і з тих пір мріяла лише про фах хірурга. І її мрія збулася. Тепер проходить інтернатуру в Бобровицькій лікарні. На даний час, згідно з плану, здобуває  практику в столичному медичному закладі, потім поїде в Чернігів, після – повернеться в Бобровицю. Олександра вийшла заміж, по чоловіку – Олександра Панчук. Синочку Святославу виповнилося 10 місяців, доглядає хлопчика   вся  рідня, поки мама доучується на хірурга. До речі, коли буває в Бобровиці, до неї звертаються за допомогою. Нікому не відмовляє, обов’язково надасть допомогу. Чоловік її воює за незалежну Україну.

DSC08748 1

Офтальмолог Оксана Мартинчук

 

Молодий офтальмолог Оксана Мартинчук  родом з Волинської області. Їй подобався і фах лора, але ще в шкільні роки доводилося їй лікувати  очі мами Любові Семенівні, турботливо закапувала їх ліками, призначеними лікарем. Після закінчення навчання, проходила Інтернатуру  в Бобровицькій лікарні, тут і на роботу влаштувалася.  Першу фахову практику одержала від наставниці Ольги Володимирівни Соломатіної. Зараз під кабінетом Оксани Мартинчук створюються черги пацієнтів.

- Буває, трапляється й так, що окремі пацієнти, особливо прискіпливі, не хочуть іти на прийом до молодих лікарів, - розповідала заступник головного лікаря, завідуюча поліклінікою Ірина Володимирівна Скиба. – Наша молодь завойовує авторитет високими теоретичними університетськими знаннями й  швидким розумним засвоюванням практичної науки від наставників і взагалі старших колег. Самі ж кожного дня цікавляться через Інтернет всіма новинками в лікувальних процесах, зафіксованих у відповідних протоколах. Вони з великим бажанням їздять і на очні семінари, на жаль, таких зараз малувато через  воєнну ситуацію в Україні  й економічне становище в Європі. Але хто бажає, той знаходить можливості поглибити фахові знання, фахову практику. Наші молоді лікарі всі, як один, з числа таких. Тож від пацієнтів особисто чула, як вони бажають потрапити на прийом до молодого лікаря, мовляв, більш обізнаного з сучасною медициною.

Безумовно, не менш важливим є і приклад керівників лікарні стосовно безперервного поглиблення свого практичного фаху теоретичними й практичними новинками з медицини, передусім Європейського й заокеанського досвіду.  Ірина Володимирівна також зовсім недавно побувала в Польщі на міжнародному семінарі, що проводився на англійській мові. Не пропускають очних семінарів Генеральний директор Костянтин Олександрович Пятковський й медичний директор Роман Федорович Сорока.

Хоча, чи не головним у тому, що молоді лікарі приживаються в Бобровиці, є відповідна розумна й доброзичлива ситуація в колективі лікарні, де їм йдуть на зустріч старші колеги, коли виникає потребу у підказці й поглибленні знань та досвіду.

Втім,  кілька інтернів таки не прижилися в Бобровиці через незабезпечення їх індивідуальним житлом. Але більшість   залишилося, проживають у спеціально обладнаному для них  гуртожитку. Не втекли кудись і місцеві.

Так, акушер-гінеколог  Наталія Миколаївна Петренко привезла в Бобровицю й чоловіка, тут проживають її батьки Микола Михайлович і Оксана Борисівна Йовенки.  Свої знання, свою майстерність поглиблює Наталія Миколаївна в Києві, Львові та інших містах, де є передові медично-наукові центри. Це можна сказати й про молодого акушер-гінеколога Марину Олегівну Гаврилей.

DSC08726 1

Педіатр Ілона Березан

 

Певний час у Бобровицькій лікарні існувала гостра  проблема з лікарями-педіатрами. Зараз на цій посаді ефективно працює молода лікар-педіатр Ілона Вадимівна Березан. Після проходження відповідної спеціалізації, виконує вона й обов’язки неонатолога – оглядає новонароджених малят. Добре зарекомендувала себе в Бобровицькій лікарні молодий фахівець  Анна Шульгач. Після закінчення інтернатури,  з 1 серпня вона приступає до постійної роботи педіатра.

Медичний директор Роман Федорович працює  й лором, виконує й інші обов’язки, - навантаження велике,  «розвантажила» його молодий лор-отоляринолог  Аня Володимирівна Зима.

Навіть у столичних лікарнях не вистачає анастазіологів. У Бобровицькій  лікарні працює молодий фахівець Юлія Мельничук. Протягом трьох років трудиться лікарем-інфекціоністом Ольга Середа. 

Так оновити за три роки проблемний лікарський колектив молодими, вмілими лікарськими кадрами – під силу лише сміливому, високо фаховому й далекоглядному керівнику-організатору. З  приходом на нову посаду в новий колектив, він не став «винюхувати й виживати» ймовірних «не угодників», які можуть «підсидіти»  його. Костянтин Олександрович  з перших днів приблизив до себе двох досвідчених  помічників, які добре знали колектив і на основі власного досвіду допомагали йому поповнювати колектив молодими кадрами.  Над вирішенням важкої кадрової проблему  втрьох працювали, як годинниковий  механізм, в цьому їм допомагав й увесь колектив.  Результати – наяву. Правда, в лікарні є ще вакансії хірурга, терапевта, ендокринолога. Не замінена посада   молодого спеціаліста Михайла Колотила, що приїхав у Бобровицю з Ніжина. Тепер він захищає Вітчизну на посаді начмеда батальйону. Але цей  кадровий голод  далеко не той, який  було три роки тому. З  головною перемогою в лікарні й успіхами в роботі  вітаємо дружний,  омолоджений колектив, водночас  шлемо найкращі побажання  всім медичним  працівникам  Бобровиччини і всієї  Чернігівщини з нагоди професійного свята.  

 

Григорій Войток 

 


У 2023 році День медика мав бути 18 червня. Але в цьому році дата свята змінилася -згідно указу президента України від 13 червня 2023 року День медичного працівника в Україні тепервідзначатимуть щороку 27 липня.

Схожі матеріали (за тегом)