|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 15:44 | 02.02.2023

У кузні «Морського» чеканять монети з дракарами вікінгів

У кузні «Морського» чеканять монети з дракарами вікінгів

63-річний підприємець Олександр Горбач із Новгорода-Сіверського більш відомий місцевим за прізвиськом «Морський» – очевидно, через його любов до моря, води та риболовлі.

Олександр Вадимович тримає власну «точку» на торгових рядах, що є пам’яткою національного значення, і продає там здебільшого риболовецьке спорядження. Втім, унікальність «Морського» полягає в тому, що він є не тільки одним із найперших підприємців у місті, – пан Олександр ще й неперевершений майстер ковальської справи. В його кузні він може виготовити практично все – від кованих воріт до ножів, шабель чи навіть монет.

 

Олександра Горбача важко назвати професійним ковалем, адже більшість життя чоловік працював на роботах, абсолютно не пов’язаних із кузнею: спочатку водієм, потім на місцевому сирзаводі. А коли стало зовсім сутужно з роботою, взявся за власну справу. У 1990-му році відкрив бізнес, і відтоді, всі ці роки, Олександр Вадимович – приватний підприємець – один із перших і явно не останніх у Новгороді-Сіверському. Чому не останніх? Важко нині йде бізнес у прифронтовому місті – слабка купівельна спроможність населення, значна частина людей покинули місто через загрозу обстрілів та наступу, втрата ринків збуту й інші не менш об’єктиві фактори, що негативно значаться на торгівлі. Втім, «Морський» – так тут всі називають Олександра Вадимовича – все ще тримається на плаву. В його риболовецькому магазині, окрім спеціалізованих речей, є й вироби, зроблені власноруч – унікальні мангали, підставки для камінів, ковані люстри, двері, огорожі. Всі ці речі 63-річний підприємець виготовляє у власній кузні, де більшість станків – також саморобні.

lustra

Люстра ручної роботи

 

«Щось самі збираємо, щось докуповуємо, – каже про оснащення цеху майстер. – Найбільш незамінною річчю у моїй кузні є, безумовно, прес. На ньому я запресовую підшипники, гну труби, кручу метал, одним словом, проводжу різні маніпуляції».

Поруч із пресом стоїть зібраний із металобрухту станок для прокатки ресор.

«Це – мій основний цех, – пояснює майстер. – Але є ще окрема кузня, на якій я раніше виготовляв ножі та шаблі. Замовлення були серйозні, йшли переважно на росію. Зараз із війною все затихло».

Цікавлюся, як вдалося освоїти ковальську справу.

«Все починалося з того, що я захотів щось виготовити для себе, – відповідає коваль. – Спочатку виготовив стола, потім стільчики, альтанку. А далі, як кажуть, понеслося! Пішли замовлення – ворота, навіси, огорожі, мангали…».

mamga

До речі, про мангали. Основою для їх виготовлення є старі газові балони. Нині їх у колишньому районі вже не залишилось.

«Все, що можна було, вже давно викупили. Балони цікаві тим, що з них виготовляють буржуйки для фронту, тому ці заготовки розібрали ще до осені», – пояснює майстер.

Олександр Горбач надзвичайно пишається тим, що він корінний новгород-сіверець. Він дуже любить та шанує історію цього древнього краю. Через цю любов вирішив увіковічнити її в унікальній монеті, візерунок до якої майстер намалював власноруч.

«Це називається матриця, а ось це – прес, – демонструє механізм для чеканки монет. – У цій справі немає нічого складного: беремо заготовку, кладемо на прес і добряче гатимо молотом! Результат – отримуємо готову монету. У мене вона або алюмінієва, або мідна».

Приблизно таким, але дещо менш досконалим способом чеканили монети в часі Новгород-Сіверського князівства.

«Власне кажучи, й сучасний спосіб чеканки монет мало чим відрізняється від того, що був тисячі років тому. Тільки от зараз все роблять на точному обладнанні і з допомогою машин та електроніки», – пояснює коваль.

mare1

Матрицю для виготовлення монет Олександр Горбач замовляв у Шостці – там її спеціально виточили для нього, а от малюнок малював самостійно.

«Ідею залишити пам’ять про місто запропонували товариші, – продовжує історію Олександр Горбач. – На монеті, як бачите, зображено дракар і ключі від міста. А на її звороті напис: «Доля сильних – торувати торговий шлях». Дракар – це корабель вікінгів, бо саме вікінги принесли нам торгівлю і сприяли розвитку міста».

Пам’ятаючи про це, майстер із Новгорода-Сіверського хоче втілити свою незабутню мрію – побудувати справжній дракар і спустити його на широке плесо красуні Десни.

«А ще… відкрити власний банк», – жартує Олександр Горбач.

Все це буде, але з нашою перемогою, яку наближає кожен: від воїна зі зброєю в руках, до підприємця, який у такий важкий час працює та сплачує податки.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Сергія Кордика

Схожі матеріали (за тегом)