Суть його полягає в тому, що будь-хто з жителів громади може подати свій проект для розвитку громади, що покращить життя її мешканців. Завдяки бюджету участі за останні роки в багатьох ОТГ області з’явилися спортивні і дитячі майданчики, відкрилися молодіжні центри, встановлені велопарковки, відремонтовані дрібні об’єкти інфраструктури. Суми, які виділяють на фінансування цих проектів, різні і залежать від бюджету самої громади. І якщо в сільських та селищних громадах за більшість поданих проектів люди голосують від вподобань, то в Чернігові голосування перетворюється на «гонку» зібраних голосів за проекти закладів освіти.

У Чернігові 15 вересня розпочалося електронне голосування за проекти Громадського бюджету участі. Цьогоріч містяни подали 90 проектів, з яких робоча група затвердила 85 (45 великих та 40 малих). Малі – це проекти вартістю до 300 тисяч гривень, великі – з кошторисом до півтора мільйона.

«Цього року на бюджет участі виділено 18 мільйонів гривень, – говорить начальник відділу звернень громадян міської ради. – Ця сума буде поділена так: 15% – на малі проекти, і 85% – на великі. І будемо дивитись, скільки зайде переможців. Кожного року це близько 10-11 переможців з малих і з великих».

Як і торік, чернігівці мали можливість обрати найкращі, на їхню думку, три великі і три малі проекти, віддавши за них свій голос. Проекти, за які буде віддано найбільше голосів, будуть реалізовані коштом міського бюджету в 2022-му році.

Всім, хто бажає проголосувати, потрібно авторизуватися на сайті «Громадський бюджет». Зробити це можна, вказавши дані паспорта або через банківські платіжні системи. Також можна було проголосувати у «бюлетенях», які були розміщені у декількох місцях. Обов’язковими умовами є місцева прописка і вік від 16 років.

Що таке «бюджет участі» та що він дає громадам?

Бюджет участі – це механізм, що дозволяє мешканцям громади брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для розвитку територіальної громади та голосування за них. Простими словами, це можливість громади реалізовувати власні соціальні проекти за бюджетні кошти. І якщо ви давно хочете, щоб у вашому мікрорайоні з’явився простір для відпочинку молоді або щоб на вулиці встановили велопарковку, або маєте інші соціально важливі ідеї, – на допомогу прийде бюджет участі. Ви даєте ідею та її технічне обґрунтування, а реалізовує її міська влада за бюджетні кошти. Головне – щоб вашу ініціативу підтримала громада міста. І ось саме на цьому етапі починаються цілі схеми.

ДОВІДКА

Модель «бюджету участі» виникла у 1987 році. Протягом 10 років вона тестувалася у різних містах Бразилії. У 1997 – 2000 роках ідея участі громадян у розподілі бюджетних коштів поширилася Латинською Америкою, а з 2000 році – досягла країн Північної Америки, Європи, Африки, Азії та Австралії. У сусідній Польщі бюджет участі запрацював у 2011, а в Україну поняття бюджет участі з’явився з реформою децентралізації.

Шкільні групи – непереможні

І хоча цього року більшість проектів стосуються благоустрою Чернігова, проте, як і в минулі роки, чимало своїх проектів подали й освітні заклади міста. Як показує практика, саме вони найчастіше стають переможцями за кількістю набраних голосів – завдяки батьківським групам у вайбері та «заохоченням оцінками». Зрозуміло, що деякі проекти просто необхідні школам, і «бюджет участі» для них – єдиний шанс. Але є не менш важливі для всього міста ініціативи, які через «сітки» шкільних голосувань втрачають шанс бути втіленими в життя.

Хоча активісти вже неодноразово говорили про те, що школам потрібно заборонити подаватися на бюджет участі або обмежити кількість шкільних проектів, але поки це прохання лишається поза увагою. А школи в свою чергу продовжують вигадувати все нові й нові методи отримання найбільшої кількості голосів, на кшталт «10 голосів від кожної родини» чи «проголосуй – сфотографуй – отримай гарну оцінку». А деякі навчальні заклади взагалі об’єднуються і закликають батьків підтримувати проекти двох шкіл одночасно. У деяких навчальних закладах міста вимагають від класного керівника складати списки тих, хто проголосував, а конкурс на найбільшу кількість голосів від класу вже став традицією.

В одному з «батьківських чатів» школи Чернігова

Відтак іншим проектам, якими б актуальними вони не були, дуже важко конкурувати з цими шкільними «схемами», котрі просто не дають можливості набрати свої голоси. Бо ж батьки голосують, просять проголосувати знайомих, незважаючи на те, подобається їм проект чи ні – вони голосують, бо так треба, бо дитина вчиться у цій школі.

Марія ПУЧИНЕЦЬ