|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 2:53 | 03.29.2024

Вчитель за покликом серця, музикант за покликом душі

В народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках і справах своїх учнів.

Вчитель музичного мистецтва Сергій Петрович Маховка – саме той педагог, який живе в думках своїх учнів. Адже його робота не закінчується після того, як пролунає дзвоник. Завдяки його невичерпній енергії вчителю вистачає часу на уроки, гуртки, виступи, написання власних пісень та знімання інтернет-блогів.

 

Народився і виріс Сергій Маховка в місті Бобровиця. З самого дитинства він полюбив музику, адже його батько Петро грав на баяні і привчав до цього двох своїх синів – Сергія та В’ячеслава. Ще маленькому Сергію так сподобався цей інструмент, що він твердо вирішив вступати до місцевої музичної школи.

«Мій, на жаль, вже покійний батько дуже добре грав на баяні. І я полюбив цей інструмент з дитинства, – згадує Сергій Петрович. – Вже у четвертому класі я попросив батьків віддати мене до музичної школи, бо дуже хотів грати. Пригадую, у день вступних іспитів до музичної школи мені потрібно було прийти на 12 годину. В той день було декілька груп на різний час. І я так боявся запізнитися на іспити, що прийшов на годину раніше. Усі вчителі дивувалися, чому я так рано прийшов. А я просто дуже хотів навчатися в цій музичній школі».

maxovka2

Тоді свої перші вступні іспити Сергій Маховка склав успішно і став учнем музичної школи по класу баяна. Хлопець настільки віддано займався, що увесь час навчання в Бобровицькій музичній школі його портрет висів на дошці пошани, а його самого завжди ставили в приклад іншим учням. Сам же Сергій Петрович з вдячністю згадує свого викладача по класу баяна Зінаїду Миколаївну Гузій.

Після восьмого класу Сергій покидає рідну Бобровицю і вступає до Чернігівського музичного училища ім. Ревуцького.

maxovka4

«В училищі потрапив до дуже хорошого викладача, Віктора Кожуна. Це концертний баяніст, який і досі прекрасно грає на баяні, – говорить Сергій Петрович. – Я й досі спілкуюся з ним».

Після училища музикант пішов до війська. Повернувшись зі служби, не зупиняється на досягнутому і вступає на навчання до Київського державного інституту культури, успішно його закінчує і в той же час іде працювати вчителем музики. Спочатку працював у музичній школі, потім в чернігівських школах № 19, № 6, а ось уже майже двадцять років Сергій Петрович Маховка працює в чернігівському ліцеї №15: викладає музичне мистецтво в учнів 1-5 класів, а ще активно веде позакласну роботу з дітками.

 

Музична родина

 

Сергій Петрович – не єдина дитина в родині, яка пов’язала своє життя з музикою. Його рідний брат В’ячеслав Маховка також працює в цій сфері. Він – викладач в естрадній студії, знімає кліпи, робить фонограми. Син Петро хоча й працює в поліції, але свого часу закінчив музичну школу по класу фортепіано. Навіть маленький п’ятирічний онук Славко вже тягнеться до музики. А все почалося з батька – Петра Маховки. Він усе своє життя грав на баяні для себе, для родини, для душі. Його часто запрошували грати на весіллях. Та відомим на всю Бобровиччину і далеко за її межами чоловік став тим, що ремонтував баяни.

maxovka5

«Батько на пенсії зайнявся ремонтом баянів, – згадує Сергій Петрович. – Він ніде цьому не вчився, просто сам якось знав, що і як треба зробити, щоб інструмент знову заграв. Баяни до нього в Бобровицю привозили зі всієї України. Пам’ятаю, він сидів над ними з самого ранку до пізнього вечора. Йому дуже подобалося це заняття».

 

Інструмент освоював сам

 

Сергій Маховка – професійний баяніст. Саме по класу цього музичного інструменту він закінчував і музичну школу, і музичне училище, і інститут. Проте за роки у цій творчій професії вчитель уже самостійно опанував не один музичний інструмент, а гітара стала його улюбленим.

maxovka3

«Грати на баяні мене вчив спершу батько, потім – мої викладачі, – говорить Сергій Петрович. – А от на всіх інших інструментах вчився грати сам. Все це мені було цікаво. Сьогодні я граю на гітарі, на фортепіано, на клавішних інструментах, а також різних народних інструментах. Разом зі своїми учнями освоїв і дитячі інструменти. Я сам граю і навчаю дітей. На моїх музичних гуртках діти різносторонньо займаються музикою. Вони самі обирають, на якому інструменті грати чи яку пісню співати».

 

Пише пісні і веде блоги

 

Сьогодні багато вчителів говорять про те, що раніше з дітьми було легше. Не було мобільних, інтернету, комп’ютерів, планшетів, різних гаджетів, які відволікають від уроків. Діти читали книжки і краще готувалися до уроку. Та от для Сергія Петровича поява інтернету зовсім не зашкодила роботі, а навіть покращила її. Для нього це ще одна можливість доносити до людей прекрасне.

Сергій Петрович – не звичайний вчитель музики. Він не лише грає на інструменті, але й пише пісні і музику до них. А в перервах між уроками та гуртками активно веде свій блог: знімає відео, викладає власні пісні, виступи учнів. «У своєму блозі в інтернеті я викладаю різні свої методичні розробки і, звичайно, свої пісні. Там і ноти до них також є, – розповідає вчитель. – Стараюсь і кліпи знімати на свої пісні. Всі мої виступи та виступи моїх гуртківців я викладаю в своєму ютуб-каналі».

Гуртки музики, які після уроків для всіх бажаючих веде Сергій Маховка, відвідує дуже багато дітей. Він настільки унікальний музикант, що миттю розкладає на ноти будь-яку пісню. Мабуть, за це діти і люблять займатися грою на гітарі в гуртку, який веде цей неймовірний вчитель. Він розмовляє з дітьми «їхньою мовою», слухає з ними їхні пісні.

maxobka1

«Я ніколи не замислювався над тим, чи хочу в естрадні виконавці, – відповідає на питання про те, чи хотів би виступати на сцені замість викладання у школі. – Я люблю школу, люблю працювати з дітьми. З ними ж набагато легше, ніж із дорослими. Вони відкриті до всього нового, не бояться показувати свої емоції, вони справжні. Особливо приємно, коли дитині дійсно подобається музика, подобається грати на інструментах. Коли дитина приходить на заняття і в неї «горять» очі, мені хочеться передати всі свої знання. Я понад 25 років працював тамадою на весіллях, ювілеях, днях народження: сам співав, був ведучим, конкурси проводив. Та покинути школу ніколи і в думках не було».

Сьогодні вчитель переживає лише через освітню реформу, яку почали впроваджувати в Україні. Адже ліцей № 15 потрапив під реформу, і тут скоро не буде початкової школи. Відтак і вчитель музики теж буде не потрібний.

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Сергія Маховки

Схожі матеріали (за тегом)