|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 10:32 | 10.28.2020

Партія «Наш край» обґрунтувала причини, чому треба голосувати за… представників ТОВ «Земля і воля»

Партія «Наш край» обґрунтувала причини, чому треба голосувати за… представників ТОВ «Земля і воля»

Бо й нові захисники народні такі ж благородні, як свині огородні

«Не в тому жах, що тепер жити важко, а в тому, що образливо.

Ліна Костенко

 

Це ж треба настільки зверхньо і огидно не поважати свій електорат, щоб так цинічно піаритися на його життєвих труднощах! Згадаймо, скільки лементу було від «народних захисників» проти запровадження антинародних тарифів на житлово-комунальні й інші послуги, на електрику і газ. Вимагали вони від президента й уряду, щоб побутові споживачі одержували газ вітчизняного добування за народними, а не здирницькими цінами. І чого добилися? Тимчасової знижки ціни на газ? Але те відбулося б і без їхньої «запеклої боротьби». Оскільки подешевшав газ, та й інші енергоносії, на світових ринках. Але перед опалювальним сезоном, коли збільшуються обсяги комунальних послуг і енергоносіїв, ціни знову полізли вгору. І тут же «намалювався» новий «народний захисник»: «Ми послідовно відстоюємо позицію щодо зниження тарифів на всі комунальні послуги. Українці витрачають на комуналку та їжу більшу частину зароблених грошей. Це несправедливо!»

Таке суспільне «відкриття» на шпальтах газети «Наш край» – хоч на Нобелівську премію подавай. Але не написали головного: де побачити результати «послідовного відстоювання позиції щодо зниження тарифів». Більше того, може, хтось чув цю позицію з трибуни парламенту, або хоча б на телешоу чи в інтерв’ю народного обранця з нашого округу, лідера обласної організації партії «Наш край» Бориса Приходька? Чи, може, бобровицькі «крайовики» разом з обласними організували народ на протести в Києві проти високих тарифів? Саме так відстоюють свої права європейці і американці.

Не підтримали резонансно «сині партійці» заяву рядового виборця Оксани Пархоменко, поширену в соцмережі. Якось уже цитував цю заяву: «Прошу Вас перерахувати та повернути мені кошти за транспортування газу,який проходить:

– по центральній трубі,на яку я здавала гроші;

– по трубі, яку я купувала за свої гроші і яка проходить по моєму подвір’ї, на моїй власній приватизованій землі;

– по трубі, яка проходить по моєму власному будинку, яку я також, як і газовий лічильник, придбала за власні кошти.

Про нову здирницьку газову платіжку писав у друкованих і електронних ЗМІ Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин, тисячі людей його підтримали, але щоб добитися бажаних результатів, потрібен більший суспільний резонанс, аж до французького досвіду – як там народ боровся проти антинародної пенсійної реформи. А партія «Наш край» написала в газеті: «Голосувати потрібно за тих, хто воює з антинародними тарифами», – і то вся її любов до народу.

Та й ціна на газ – не єдина складова цієї проблеми. До її вирішення потрібен комплексний державницький підхід, а в нашому суспільстві мусолиться лише ціна, і лише для передвиборчої агітації. Хоча не менш важливе питання – розумне, економічно виважене зменшення використання дорогого імпортного газу, але на цьому важко піаритись.

Проблемою споживання газу серйозно зацікавився ще вісім років тому керівник «Землі і волі» Леонід Григорович. У газеті «Чернігівщина» від 5 липня 2012 року він опублікував статтю «Чи не спалимо Україну «золотим» газом?». Тоді модними було для регіонів звітувати про суцільну газифікацію навіть віддалених сіл. Досвідчений аграрник і економіст наводив приклади з Нідерландів, де цього не роблять, бо у глибинку дешевше і для економіки вигідніше подавати електрику. Там вважають, що опалювати сільські хати газом – все одно, що обігріватися спаленими в грубах асигнаціями. І це при тому, що країна – серед лідерів з видобування газу. Найбільше його споживають металургійна і хімічна галузі. У сільському господарстві газом опалюються 15 тисяч гектарів теплиць (найбільше в світі), розумно використовують цінне паливо в тваринництві, продукція якого становить біля 70 відсотків у загальному обсязі сільськогосподарської переробки. Нідерланди, які територіально у 10 разів менші за Україну, посідають третє місце в світі з експорту сільської продукції. Українські керманичі вихваляються зростанням обсягів експорту зерна.

Веду мову про європейський досвід використання газу не для передвиборчих заяв, а для відповіді на поставлене Яковишиним питання: «Чи не спалимо Україну «золотим» газом?». Оскільки його занепокоєння виявилося пророчим. Проте своє господарство він завчасно підготував до газової кризи: налагодили переробку зернових відходів на пелети, якими опалюють побутові приміщення і центральну контору. Та ще більше економлять газ на тому, що докупили комбайнів, і тепер починають збирати кукурудзу з низькою вологістю зерна, щоб менше його досушувати.

Хто чув, щоб старі і нові «газові» борці глибоко вникали в цю проблему? Для них головним є піар на тарифах, та ще заяви недолугих управлінців і професійних «патріотів» про те, що Україна давно вже не купує в Росії газ. Але ж транспортує його в Європу, потім за вищу ціну споживає «європизований» газ.

 

Сім аргументів, за кого треба голосувати

 

Стосовно інших шести вагомих причин, чому треба голосувати за «Наш край», – всі вони не стосуються команди «синіх», передусім маю на увазі бобровицьку команду. Почну аргументувати з третьої причини: «Обирати потрібно людей, які працюють на громаду. У них вийшло досягнути успіху у своїй сфері – вийде і для громади, і для всіх нас».

У Бобровицькій об’єднаній територіальній громаді назвіть колективи з їхніми лідерами, які більше, ніж, скажімо, ТОВ «Земля і воля», створили робочих місць, більше платять податків та інших державних зборів із щорічним збільшенням, більше відремонтували доріг, більше побудували безплатного соціального житла, більше вкладають у соціальну сферу й допомогу нужденним та хворим. Покажіть у громаді конкурентів, які розбудували промислово-фінансову модель ефективнішу, ніж ТОВ «Земля і воля». То за кого насправді агітує газета «Наш край»? За тих, хто не вписується в окреслені ними вимоги? Чи її журналісти й політтехнологи настільки чесні, що, окреслюючи параметри кандидатів, передусім мали на увазі представників і прихильників господарства Леоніда Яковишина?

Причина сьома: «Обирати потрібно людей справи, а не політиканів. «Наш край» прагне домовлятися з усіма, хто допомагає вирішити проблеми наших громад».

ТОВ «Земля і воля» не грається в політиканство, а займається високорентабельним виробництвом, працює над його розширенням і вдосконаленням, над організацією переробки зерна і розширення виробництва насіння кукурудзи кращих світових гібридів. Будує і ремонтує дороги, допомагає лікарні, долучається до будівництва очисних споруд та багато іншого. З ким і стосовно вирішення яких проблем домовляється партія «Наш край» у Бобровиці? Виходить, що і в сьомій причині йдеться не про команду «Нашого краю», а про якусь міфічну.

Причина друга: «Голосувати потрібно за особистість, а не за партійну вивіску». Видно, «сині» політтехнологи не змогли допетрати, що цей слоган написали проти рідної партії «Наш край». Бо саме вона агітує виборців партійною вивіскою, використовуючи передвиборчий досвід «Слуг народу». Стосовно ж, скажімо, «особистості», що претендує на голову Бобровицької ОТГ, то потрібно під мікроскопом розглядати те, що «вона своєю багаторічною працею довела, що може та хоче змінити життя громади на краще». Де побачити на ділі ті доводи? Зате он скільки нарікань чутно на роботу цеху електрозв’язку, який вона очолює. А обсяги і різноплановість роботи об’єднаної громади значно ширші і глибші – тут треба за плуга ставати, а не піаритися. Правда, якось мені розповідали (нібито від неї чули), що головне в її планах – щоб Яковишин бігав до неї в приймальню, коли вона стане головою ОТГ. І смішно, й печально від таких «особистостей», яких «синя» партія просуває у владу.

Причина перша: «До влади мають прийти досвідчені господарники та професіонали». До цього головного передвиборчого слогана «синіх» додам і пояснення співголови партії «Наш край» Олександра Мазурчака: «Сьогодні по всій Україні розуміють, що на місцевих виборах потрібно обирати не нові обличчя зі старими недоліками, а фахівців! Люди почали шукати не тих, хто більше пообіцяє, а хто може продемонструвати здобутки».

Тобто, й це написано ніби про колектив товариства «Земля і воля», який ніколи не займався передвиборчою брехнею, але постійно демонструє здобутки. Втім, буває, й обіцяє. Скажімо, обіцяли вдвічі збільшити орендну плату за земельні паї, щорічно збільшувати поповнення бюджету, побудувати дорогу Піски – Стара Басань і до Марківців, відремонтувати дороги до Нової Басані, Кобижчі, від Марківецького переїзду до межі з Козелецьким районом, на Ярославському, Браницькому напрямках, допомогти створенню комунальної служби… Можна й далі перераховувати їхні обіцянки, але всі вони виконані. А які обіцянки виконані за три роки партією «Наш край», а за останній рік – депутатом Борисом Приходьком, котрий тепер красується на першій шпальті кожного випуску газети «Наш край»? Головне його досягнення на «благо» народу – проголосував опівночі за тотальний розпродаж української землі, від чого давно відмовилися європейці й американці. Навпаки – в їхніх країнах земля скуповується в державну власність, щоб від оренди її, зданої ефективним сільгоспвиробникам, одержувати великі доходи до державної скарбниці. А в Україні, завдяки приходькам, – хто матиме мільярдні бариші від дикого розпродажу землі? Скільки нових злочинних схем створюється для наживи на ідіотичному ринку землі? У ті схеми і пруться на низах найновіші «народні захисники», використовуючи вибори. Хоч і вони такі ж благородні, як свині огородні.

У вересневому випуску газети «Наш край» правильно виписані параметри, за кого повинні голосувати виборці. Але чи самі лідери, чи їхні політтехнологи підняли «прохідну планку» так високо, що мало хто з команди «Нашого краю» до неї дострибне. А може, то політтехнологи зробили диверсію в агітації за свою синю партію? І понаписували такі вимоги до кандидатів у місцеву владу, відповідних яким ще треба пошукати, а не вірнопідданим баранячим стадом у команду заганяти.

Про рівень інтелекту членів команди партії «Наш край», в тому числі й журналістів однойменної газети, свідчить і зміст карикатури на восьмій шпальті вересневого випуску. На ній намальований солідний здоров’яга з великим портфелем у руці, на якому написано: ЖЕК. У долоні другої руки він тримає три папірці і пояснює молодому подружжю: «Перший рахунок – за газ, другий – за доставку газу, а третій – за доставку перших двох рахунків».

Дехто може запитати, мовляв, що тут неправильно, до чого тут інтелект? Поясню своїм запитанням: «А яке відношення до рахунків за газ має чиновник ЖЕКу? Чи це майстерно намальований громовідвід від звинувачень газових монополістів і тих, хто встановлює та затверджує ціни на газ і його доставку? На прототип головного героя карикатури більше підходить народний обранець Борис Приходько, оскільки не без його депутатської діяльності відбувається шкуродерство споживачів газу та інших «антинародних» побутових послуг. Вірнопіддані журналісти знайшли стрілочника. Така їхня совісна і фахова суть, цинічно завуальована грізним гаслом: «Досить грабувати людей!» Втім, може, то вони до свого лідера Бориса Приходька звертаються?! В такому разі – «Молодці!!!»

 

Григорій ЗАГРЕБЛЯ, член Національної спілки журналістів України

Схожі матеріали (за тегом)