|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 11:16 | 03.28.2024

Сергій Пінчук: «У громаді немає місця політиці, лише конкретна робота»

Любецька об’єднана територіальна громада, яка була створена не так давно, вже встигла втілити в життя чимало великих і необхідних для розвитку проектів. Чого вартий лише генеральний план селища і земельна база даних! А цьогоріч основні ресурси вони вклали в освіту, зробивши для дітей неймовірні умови для навчання. Такими класами й обладнанням може похвалитися не кожна школа обласного центру.

Любецька ОТГ була створена у 2017 році і вже майже три роки живе «за новим уставом». До складу громади увійшло п’ять старостинських округів з майже 5 тисячами населення. Цієї осені мають доєднатися ще три.

«Два з половиною роки ми заводили цю машину, а зараз починаємо їхати, – говорить про роботу своєї громади голова Любецької ОТГ Сергій Пінчук. – На мій погляд, децентралізація – найвдаліша реформа у місцевому самоврядуванні. Проте й тут є деякі нюанси. Громаді відали багато повноважень, відповідальності, але логічно було віддати їм і фінансування. Адже на сьогодні в громаді є лісовий, водний запас, є дороги. Але ж за вирубку лісу, наприклад, донедавна в бюджет громади йшла повна оплата. Зараз – середня, але ж і це крихти. Адже скільки зараз вирізається і продається лісу? Причому без згоди громади, яка, по суті, немає на це впливу. Та ж сама ситуація і з дорогами. Нам передані дороги, які ніхто не ремонтував ще з радянських часів. Латання ям – це не ремонт. У нашій громаді всі дороги без винятку – у дуже плачевному стані. Усі вони мають різних власників, які мають їх ремонтувати: є комунальні, є УКБ, є дороги територіального значення. Наша громада має на балансі комунальні – ті, що в населених пунктах. Наприклад, в напрямку Мохначівського і Тараса Шевченківського старостинських округів ями майже по коліно, а ми возимо цими дорогами наших дітей до школи! Неодноразово я звертався до балансоутримувачів, щоб вони провели ремонти на цих ділянках. Нам пообіцяли допомогти. Цьогоріч ми з бюджету виділили майже 100 тисяч гривень і зробили хоча б ямковий ремонт центральної паркової дороги. Для того, щоб заново покласти дорогу, потрібно чимало коштів. Вирішити цю проблему могли б багато громад, якби нам віддали дорожній збір. По нашій громаді ваговози возять по 40 тонн зерна. Якби вони платили дорожній збір до бюджету громади, я б зробив за ці гроші нові дороги, не просив би нікого. А нам, виходить, зобов’язання дали, а фінанси – ні. Адже бюджет громади наповнюється в основному з ПДФО та оренди землі».

1alubech

 

Генеральний план Любеча вже є!

 

За неповні три роки, що існує громада, їм вдалося втілити не один надважливий проект, як-от генеральний план містечка, якого тут не було понад півстоліття.

«Відразу після створення ми одними з перших в області написали і прийняли стратегію розвитку нашої громади, колосальний об’єм роботи був проведений, – говорить голова. – Проводили опитування серед жителів, серед депутатів. Поступово виконуємо пункти з цієї стратегії. Зараз, у зв’язку з приєднанням до нас нових населених пунктів, будемо її удосконалювати. До того ж, з 1960 року місто Любеч зовсім не мало генерального плану, відтак ми прийняли рішення зробити його за рахунок інфраструктурної субвенції. Провели тендер, захистили генплан – комісія визнала його одним з кращих, і це для нас – досягнення! А нещодавно завершили масштабну роботу зі створення бази даних земельних ресурсів, котра украй необхідна громаді».

 

КП «Любецьке» бореться з поривами водогону

 

Відразу після створення громади створили і комунальне підприємство, яке надає послуги з водопостачання, благоустрою, ритуальні послуги, вивозить сміття і таке інше.

«Більша частина Любеча забезпечена водогоном та водовідведенням. Проте він нам дістався у дуже плачевному стані, – розповідає Сергій Іванович. – Водогону з 60 років, а комунальне підприємство, яке тут було до створення громади, довело його до ручки. Попереднє керівництво КП «Комунальник» просто знищило його, розтягнувши майже всю техніку. Тому ми в перший же рік закупали туди нову необхідну техніку. Водогін є також у селах Смолигівці, Тараса Шевченка, а також є свердловина в Павлівці. Свердловина у Мохначах наразі інвентаризується, відтак буде передана на баланс КП «Любецьке».

1avodogin

Роботи під час ремонту водогону

 

Зараз ми беремо участь у програмі «Добре», вже стали півфіналістами. Сподіваємося на перемогу. За виграні гроші хочемо провести ремонт водогону і забезпечити водою інші населені пункти. Так сталося, що у селі Березівка сьогодні повністю пропала вода в колодязях, і наше комунальне підприємство здійснює туди підвіз води. Сьогодні це проблема не лише Любецької громади».

 

Малі фермерські господарства в пріоритеті

 

«На жаль, майже всі землі на території громади задовго до її створення були роздані в оренду таким великим агрохолдингам, як Чернігівська індустріальна молочна компанія та «Кернел». Тому те, що в нас лишилося, ми намагаємося раціонально використовувати, – констатує голова. – Ми їх забронювали під фермерські господарства і стимулюємо своїх людей їх створювати. Прийняли на сесії програму співфінансування створення фермерських господарств. Умови дві: реєстрація на території громади і створення робочих місць. І вона вже дала результат. Наступного року хочемо прописати більше ніж 200 тисяч, бо вже звертаються люди з заявками».

За словами голови ОТГ, такі маленькі господарства більше допомагають громаді і її жителям, ніж великі холдинги, яким потрібен лише прибуток.

1aklass

Один із оновлених класів

 

«Минулого року в нашій школі стався вибух бойлера. Так от, маленькі місцеві компанії допомогли, а великі агрохолдинги – не дуже. «Кернел» трохи, а ЧІМК взагалі відмовилася, – розповідає голова. – Агрохолдинги мають на меті лише видурити у людей останні гектари землі, засіяти соняхом, який забере останню воду з людських колодязів, а весною отруїти всіх бджіл. Все! Їм нецікаво, чим живе громада, їм не цікаво вкладатися в розвиток цих територій. Цього року «Кернел» отруїв 70 сімей бджіл, але досі не відшкодував господарям збитків. Та й орендну плату за землю вони платять смішну – від 6 до 8%. Молочна компанія навіть по 3% платила. У грошовому еквіваленті це десь від 1,5 до 5 тисяч на рік за пай. Це мізер! Ми вмовляємо людей не віддавати свою землю в оренду великим холдингам, адже дехто вже віддав на 40 років – можна сказати, назавжди. Ці агрохолдинги сьогодні чекають коли можна буде купувати землі, щоб згребти її за безцінь. Люди мають розуміти, що якщо вони продадуть сьогодні свою землю, то сенсу жити в Україні немає. Земля – це найцінніше! Ми сьогодні шукаємо невитребувані паї, яких у нашій громаді чимало. Ми робимо на них усю технічну документацію. Але ж великі компанії знали про ці землі, обробляли їх і до сьогоднішнього дня не платили за них ні копійки до бюджету. Це свідчить про їхню порядність. Я взагалі вважаю, що при утворенні ОТГ потрібно було взяти всі землі на території конкретної громади, обнулити, провести аудит і віддати все громаді. То вже питання громади, що куди віддати, і якщо місцеві депутати розумітимуть, що землю продавати не можна, і донесуть це людям, то вони тільки виграють. Як може громада розвиватися, якщо з її території їй належить тільки шматочок?»

 

Вектор-історія і туризм!

 

Любеч – історична земля. Про це маленьке містечко на Чернігівщині знають далеко за її межами. Тому й не дивно, що керівництво Любецької ОТГ вбачає можливості для розвитку громади саме в її історії.

«Основний напрямок розвитку нашої громади був вибраний ще задовго до її створення, – говорить голова. – Це історико-культурний напрямок, туризм. Та для цього потрібно створювати всю необхідну інфраструктуру: будувати готель, зал для проведення хабів, відкривати кафе… Сьогодні є попит на еко-туризм. Я брав участь у популяризації і презентації своєї громади перед послами країн Великої Сімки. Вони мене почули і наступного дня приїхав представник Великобританії. Він був у захваті від нашої громади, її історичних місць. Сьогодні наш партнер по розвитку – місто Славутич – просить нас створити еко-хатини на озері Болгач. Адже до них у Чорнобиль приїздять багато туристів, які також хочуть побувати і на історичній любецькій землі. Ми вже маємо деякі напрацювання, але потрібен час і гроші».

1altankas

Альтанка на Болгачі

 

І медикам, і пожежникам

 

У Любецькій громаді немає своєї лікарні, проте людей не залишили напризволяще.

«Сьогодні в громаді працює Любецька амбулаторія, де є троє сімейних лікарів і троє медсестер, також у селах є ФАПи з фельдшерами – їм громада доплачує заробітну плату зі свого бюджету, аби ті працювали.

«На жаль, поки що наші сімейні лікарі не створили своє підприємство. Сьогодні медицина підпорядковується первинній ланці, яка знаходиться в Ріпкинській районній лікарні. Фельдшери також в районі, але ми допомагаємо і ФАПам, і фельдшерам, – розповідає голова. – У першу чергу забезпечуємо пальним і доплачуємо заробітну плату, десь 25-50%. У нас була лабораторія, але районна лікарня її закрила – мовляв, тримати тут лаборанта невигідно. Сьогодні ми ведемо перемовини з їхнім керівництвом, аби закупляти в них послугу лаборанта, який двічі на тиждень приїздитиме і братиме аналізи. Адже людям це дуже потрібно тут, на місці».

У громаді діє дві пожежні частини, яким допомагає громада, – наприклад, подарувала бензопилу.

 

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Олексія Миколаєнка та з архіву громади

Схожі матеріали (за тегом)