|  Архів Газети Чернігівщина архів газети | 9:04 | 10.20.2019

               Тетяна Буглак збирає квіти гречки Тетяна Буглак збирає квіти гречки

«Сонячна земля» сонячної родини

Фермерське господарство «Сонячна земля» подружжя з Количівки Чернігівського району створило для себе.

Сергій та Тетяна Буглак захотіли спробувати вирощувати органічну продукцію без внесення жодних домішок і різної «хімічної» отрути. Спробували – і вдалося. Вже четвертий рік вони займаються улюбленою справою – вирощують зернові без внесення хімікатів та добрив. Цього року вони висадили понад 20 різних культур.

Сім’я Буглаків обробляє майже 20 гектарів землі – батьківські паї та землі знайомих.

Спеціально обирали ту землю, яку тривалий час не обробляли, щоб бути впевненими, що туди не вносилася хімія. Як каже подружжя, велику роль в початку їх справи зіграло те, що в них був власний комбайн і батьківська земля, за яку не потрібно було платити оренду. До того ж у цій родині чоловік має золоті руки, бо всі установки, які у них є, він зробив сам з того матеріалу, що має в господарстві. Сіють, обробляють і збирають свій урожай Сергій та Тетяна разом, без жодної сторонньої допомоги.

Serega

Сергій Буглак

«Я дуже люблю землю, саджати щось, збирати урожай, люблю трави збирати. І я запропонувала чоловіку спробувати щось вирощувати не тільки для власних потреб, – розповідає Тетяна. – Спочатку посіяли гречку. Ми навіть не знали, як за нею доглядати, як збирати, але ми її посіяли. Ми вирішили нічого не вносити в землю, а займатися за принципом органічного землеробства. З цього й почалося. Фактично найскладнішим виявилось збирання урожаю. Та головне – любити те, що ти робиш, і все буде добре. Знаєте, у людей буває одна й та ж земля, і вирощувана культура однакова, а результати різні. Все через любов: з землею, як і з рослиною, треба розмовляти. І тоді не має значення, хто ти за освітою, де береш насіння та скільки людей обробляє ту землю. Тоді все вийде».

Зелена гречка – королева «Сонячної землі»

Без перебільшень найулюбленішою культурою сімейства є гречка. Саме з неї вони починали, і продовжують збільшувати площі її посіву. Та гречка не звичайна, а зелена. Так-так, саме зелена! Спитаєте, що ж це за гречка така? Це всім нам знайома гречка, але не пропарена і не просушена. Зате екологічно чиста і дуже корисна для здоров’я.

«Першу ми посіяли гречку, але вона в нас пішла на насіння. І вже на наступний рік чоловік зробив пристрій, що обдирає і чистить її, – говорить Тетяна. – Купити таку установку досить дорого, коштує вона близько мільйона гривень. І для маленького фермерського господарства, яке обробляє лише 15-20 гектарів землі, ця сума непідйомна, та й сама установка дуже потужна. Чоловік все бачить і сам може сконструювати. Всі прилади для її очистки і збирання він робив сам. От так з гречки у нас все й почалося.

gospodar

 У господаря - золоті руки

Потім посіяли пшеницю і спробували розвивати тему пророщеної пшениці, і сидерати почали вирощувати. Сидерати – це зелені добрива, які сіють у проміжках між культурами, їх потім можна використовувати для мульчування. В цей час ми познайомилися з учасниками «Клубу органічного землеробства» в Чернігові, і їм тоді були конче потрібні ці сидерати. От ми почали їх виробляти, тим самим покращуючи свою землю».

Велику нішу у ФГ «Сонячна земля» займають і зернові, різновиди сортів пшениці і жита. Сім’я з них робить не тільки борошно, але й пластівці і навіть каву.

«Потім почали додавати все більше і більше культур. Садимо потроху, де два гектари, де – п’ять, – пояснює Тетяна. – Та в цьому році всього 20 різних культур фактично посадили. Це пшениця м’яка та тверда, овес білозерний, овес у лузі, ячмінь у лузі – я з нього каву роблю, також є білозерний ячмінь. Є в нас гречка зелена, насіння соняха, льон, насіння гарбуза голонасіннєве, квасоля біла і червона. В цьому році посадили трохи нуту і машу – подивимося, що з цього вийде. В будинку є спеціально обладнана кімната для сушки, адже коли ми збираємо, наприклад, зелену гречку, у неї дуже висока вологість, доводиться досушувати. Зелена – це звичайна гречка. Але та, що продається в магазинах, пропарюється при високих температурах і в результаті забарвлюється у властивий колір, натомість втрачаючи свої властивості. А зелена – це природна гречка без пропарки, просто висушена».

Носівське насіння – найкраще

Носіння для посадки своїх рослин сім’я майже все купує на Носівській дослідній селекційній станції – кажуть, воно там одне з кращих в Україні.

«У Чернігівській області є Носівська насіннєво-дослідна станція, у них чудове насіння, – говорить Тетяна. – Практично все в них тільки й беремо. Не купуємо там лише те, чого немає. Ось спельту ми брали в Київській області, насіння соняха – теж в Київському дослідницькому інституті. Але всі сорти в основному української селекції. Єдину культуру – маш – ми брали фактично у людей, бо не продають інститути його».

Травництво – особливе захоплення господині

travaТрави – особлива пристрасть Тетяни. Їх вона збирає самостійно з дитинства. Любить цю справу, а головне – знає, як і коли треба зривати рослинку, щоб вона принесла найбільше користі здоров’ю. Рецепти її чаїв унікальні, авторські. Як каже сама жінка, все відбувається на інтуїтивному рівні. Один з найоригінальніших чаїв в її добірці – «хріновий чай», основою якого є листя хріну. Чаї пані Тетяни вже добре знають у Чернігові та області. Їх бере на реалізацію «Зелена лавка».

«Я люблю травництво, це моя пристрасть. Ще до заміжжя я почала цим займатися, але реально робити чаї стала нещодавно, – ділиться Тетяна Буглак. Трави знаю, багато читала про них. Рецептуру всіх моїх чаїв збираю сама. Лише один «Дихай на повні груди» – чай аналогічний «бронхофіту», за класичною рецептурою робила, але й там я замінила деякі рослини на інші. Ну і плюс вигляд рослин – це не просто перебита трав’яна маса. Адже я вибираю верхівки, які корисніші і запашніші – так чай має гарний колір, смак і текстуру. Рецепти мені просто спадають на думку. Декілька компонентів беру, заливаю кип’ятком і вони спрацьовують. Наприклад, у мене є чай з листя хріну «хріновий» – в його складі є досить багато листя хріну, але ніхто про це не здогадається. Його рецептуру я зробила хвилин за десять, за основу взяла хрін, а потім пройшлась швиденько про тих травах, які в мене є, додала – і вийшов чудовий чай».

У кожного компонента Тетяниного чаю є свої нюанси в заготовці і сушці. Тому господиня їх сушить різним способом, але всі зберігає на спеціально обладнаному горищі.

«Ніжні компоненти, як-от пелюстки троянд, сушу їх лише в сушці, – пояснює жінка. – Якщо велика трава, така як кропива, материнка, то її я сушу на горищі. Ми з чоловіком спеціально його обладнали. Там стоять невеликі столики, на які я розкладаю трави, і так вони сохнуть. Сухі листочки потім фасую у великі пластикові коробки. Попередні роки зберігала в банці або в картонній коробці, але в коробці вологість може не дотримуватися.

Майже всі трави я збираю сама; лише ті, що в нас не ростуть або ростуть у дуже малій кількості, купую. Наприклад, кореневище оману, лемонграс».

Продає через Інтернет

Свою продукцію подружжя продає через соціальні мережі та Інтернет-сайти. На великі об’єми виходити не планують. Адже тяжіють не до кількості вирощеного, а до якості продукції.

«Нашу продукцію купують в основному ті, хто слідкує за своїм харчуванням, – говорить Тетяна. – Має попит зелена гречка та зерно для пророщування. Також беруть борошно для хліба і для випічки. Цього року плануємо з чоловіком зробити установку, щоб виробляти цільнозернове борошно. Також в планах – маслопрес, щоб давити масло з золотистого льону, соняшнику, гарбуза та гірчиці».

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото з сімейного архіву героїні

Схожі матеріали (за тегом)